Як досягти довгострокових результатів епіляції?
Що має знати пацієнт перед процедурою
У попередній статті ми дізнались про основні помилки, які можуть виявитися в процедурі епіляції вже на етапі збору анамнезу. В продовженні матеріалу поговоримо про фізіологію росту волосся.
Продовження, початок матеріалу тут.
Третя важлива помилка, якої може припуститись фахівцем, – це недостатнє пояснення фізіології росту волосся й принципу впливу пропонованої методики. Багато пацієнтів припускають, що, зробивши 10 процедур за 10 тижнів, вони повністю позбудуться від небажаного волосся, а їхня шкіра буде виглядати чистою, без волосся і з рівним кольором.
Ваш пацієнт має знати, чому пропонована вами періодичність проведення процедур повинна бути саме такою і як виглядає шкіра після процедури.
Розглянемо структуру волоса. Він складається із двох основних частин: стрижня, який виступає над шкірою, і волосяної цибулини (або кореня волоса), яка знаходиться в нижніх шарах шкіри, причому на різних глибинах залежно від зони.
Волосяний фолікул – це порожнина циліндричної форми, у якій знаходиться стрижень волоса. У термінальній частині фолікула знаходиться дермальний сосочок. Це складна структура, пронизана малюсінькими капілярами й має рецепторний механізм, чутливий до гормонів. Кров, що надходить по капілярах, забезпечує цю систему живильними речовинами й андрогенами, які стимулюють ріст волосся. У верхній частині фолікула, на межі дерма / епідерміс, є «стовщення», яке називається bulge. Це також важлива структура для забезпечення росту волосся. З зони bulge стовбурні клітини мігрують у матрикс, де починають ріст і диференціювання. Навіть при повному руйнуванні дермальної папіли фолікул здатний до регенерації, за умови збереження стовбурних клітин в зоні bulge.
Таким чином, мішенню для проведення процедур епіляції є дермальна папіла, яка забезпечує живлення волосся у процесі його росту, і зона bulge, відповідальна за регенерацію волосся. Зокрема, епіляція за допомогою лазерного, фото- або LHE-впливу припускає необоротну теплову коагуляцію цих двох зон волосяного фолікула. Глибина залягання фолікулів різна на різних ділянках шкіри. І її коливання – в межах 1–4,5 мм вглиб. Так, приміром, залягання фолікулів найглибше в гормонально- залежних зонах. Це ще одна причини більш тривалого курсу видалення волосся в гормон-залежних зонах.
Щоб досягти довгострокової епіляції, необхідно зруйнувати волосяний фолікул, цибулину й зону росту. Тому що кінцевою метою є дермальна папіла, яка розташована в основі фолікула, його глибина залягання стає важливим питанням для лазерної, фото- і LHE-епіляції. Чим більша випромінювана довжина хвилі, тим глибше проникнення. Тобто випромінювання з більшою довжиною хвилі проникає глибше в шкіру. Крім того, ступінь коагуляції росткових структур залежить і від коефіцієнта поглинання основними поглинаючими хромофорами. Але про це пізніше.
Кожен волос, незалежно від того, у якій зоні він перебуває, проходить кілька фаз росту в циклі свого розвитку. Виділяють три основні стадії росту волосся:
- анаген (фаза активного росту);
- катаген (фаза розвитку);
- телоген (фаза спокою).
Довгострокових результатів епіляції можна досягти, лише коагулюючи росткові зони волоса, який перебуває у фазі анагену. Труднощі також полягають у тому, що немає візуального способу визначення, у якій стадії перебуває конкретний волос. Тому за одну процедуру необхідно обробляти всю поверхню зони, а не хаотично, навіть якщо волосся ростуть не дифузно. Процентна кількість волосся, яке перебуває одномоментно у фазі анагену, на кожній зоні різне, період телогену також різний, кількість залягаючих цибулин волосся індивідуальна, і, як говорилося раніше, глибина залягання цибулин також залежить від зони.
Ще одна помилка фахівців – неправильний підхід до призначення курсу процедур для клієнта. Неможливо чітко визначити точну кількість процедур, за яку можливо повне видалення волосся. Кратність проведення процедур одночасно на декількох зонах (наприклад: верхня губа, пахвові западини, гомілки) не може бути однаковою. Постійна одномоментна обробка цих зон неможлива, періоди анагену занадто різні (табл. 1).
Зона | Глибина залягання фолікула | Тривалість телогену | Тривалість анагену | Щільність фолікулів на см2 | Щоденний приріст |
Верхня губа | 1–2,5 мм | 6 тижнів | 4 місяці | 500 | |
Підборіддя | 2–4 мм | 10 тижнів | 1 рік | 500 | 0,38 мм |
Вилиці | 2–4 мм | ------- | -------- | 880 | 0,32 мм |
Брови | 2–2,5 мм | 3 місяці | 4-8 тижнів | --------- | 0,16 мм |
Вуха | ------- | 3 місяці | 4-8 тижнів | --------- | ---------- |
Волосиста частина голови | 3–5 мм | 3-4 місяці | 2-6 років | 350 | 0,35 мм |
Пахвова ділянка | 3,5–4,5 мм | 3 місяці | 4 місяці | 65 | 0,3 мм |
Стегна, гомілка | 2,5–4 мм | 5 місяців | 4 місяці | 60 | 0,21 мм |
Бікіні | 3,5–5 мм | 3 місяці | 4 місяці | 70 | |
Руки | 2,5–4 мм | 4 місяці | 3 місяці | 80 | 0,3 мм |
Груди | 3–4,5 мм | ---------- | ---------- | 65 | 0,35 мм |
Таблиця 1. Періоди активного росту волосся на різних ділянках тіла
Наступна помилка – фахівці не завжди попереджають пацієнта, що після певної кількості процедур настає синхронізація фаз росту волосся й стимуляція «дрімаючих» цибулин при лазерному, фото- й LHE-впливі. Часто це відлякує пацієнта, і він припиняє відвідувати ваш кабінет лише тому, що переконаний у неефективності. Помилка в тому, що про це потрібно говорити на першому візиті, акцентувати увагу, що цей процес є позитивним, тому що чим більше цибулин буде у фазі анагену на момент процедури, тим більш пролонгованим і стійким буде ефект.
Також пацієнт повинен знати, що з кожною процедурою ріст волосся буде сповільнюватися, і воно буде слабшати й ставати все більш знебарвленим. Обробка такого тонкого світлого волосся доступна не всім технологіям. І, можливо, виникне необхідність у комбінації епіляційних методів впливу.
За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна