Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Якість шкіри

Появу тих чи інших естетичних проблем шкіри, наприклад, акне, купероз, передчасне старіння або загострення псоріазу, наші пацієнти часто не пов&rsquo;язують з нервовим напруженням. Однак щоб позбутися цих проблем, важливо знайти причину і врахувати наявність стресових чинників у протоколі лікування та догляді.

<blockquote>
Стрес &ndash; це стан напруження неспецифічних адаптаційних механізмів, що виникають у разі дії на організм надмірних за силою чи патогенних чинників. Фактори, дія яких призводить до розвитку стресу, називають стресорами.
</blockquote>

Це можуть бути травми, холод, отруйні речовини, інфекції, надмірне фізичне навантаження, радіація, емоційне напруження, шум високої інтенсивності тощо. У відповідь на дію стресора виникає комплекс змін, який отримав назву &laquo;загальний адаптаційний синдром&raquo;.

Загальний адаптаційний синдром охоплює структурні, біохімічні, функціональні, клінічні зміни в організмі та складається з трьох стадій:

<ul>
	<li>Стадія тривоги &ndash; короткочасне зменшення резистентності організму до дії патогенного фактору, а потім опірність організму відновлюється і стає вищою за звичайний рівень.</li>
	<li>Стадія резистентності &ndash; стійке і тривале збільшення опірності організму до стресу. Якщо організм не загинув у перші години дії стресового фактору, то через якийсь час пристосовується та починає жити в екстремальних умовах.</li>
	<li>Стадія виснаження &ndash; за дуже інтенсивного і тривалого впливу патогенного чинника, що супроводжується зменшенням резистентності організму. Стійкість знову знижується, і це може призвести до пошкодження органів, систем та навіть загибелі організму.</li>
</ul>

Зараз українці живуть із постійним відчуттям емоційного напруження й страху. Їх посилюють звуки повітряних тривог, вибухів, обстрілів і залпів артилерії. Навіть якщо людина перебуває у відносній безпеці, все одно відчуття невпевненості у майбутньому, тривога за рідних і близьких, які залишились у небезпеці, новини &ndash; це все активує реакцію на виживання в складних умовах. Крім того, присутні порушення або нестача сну, часте вживання алкоголю, зміна звичок харчування або вживання нездорових продуктів. Тим паче, нікуди не ділися такі &laquo;звичні&raquo; фактори стресу, як метеорологічні чинники, сонячна радіація, забруднення довкілля або тютюновий дим. Усі ці фактори спричиняють реакції, які служать сигналом тривоги для організму, і чим більше подібних реакцій, тим більш інтенсивною буде відповідь. Такий тривалий, інтенсивний стрес виснажує і несе в собі механізми пошкодження.

Стрес впливає на емоції, настрій та поведінку, але не слід забувати, що він може мати серйозні наслідки й для людського організму, зокрема шкіри. Гострий стрес належить до короткочасного й адаптивного стану. Навпаки, хронічний стрес є тривалим станом, який, як відомо, пов&rsquo;язаний з неадекватною реакцією, що передбачає шкідливу дію на механізми організму. Таким чином, час і тривалість стресу можуть суттєво впливати на характер (що посилює або пригнічує) дії нервового напруження на функції шкіри.

Дослідження підтвердили, що шкіра одночасно є безпосереднім рецептором стресу та мішенню стресових реакцій:

<ul>
	<li>шкіра та її придатки &ndash; важлива мішень для ключових медіаторів стресу (таких як кортикотропін-рилізинг-гормон, АКТГ, кортизол, катехоламіни, пролактин, речовина Р та фактор росту нервів);</li>
	<li>шкіра має не тільки рецептори до гормонів стресу, але й сама може виробляти практично всі гормони гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Кератиноцити та меланоцити здатні секретувати КРГ, а кератиноцити, меланоцити та клітини Лангерганса &ndash; АКТГ, МСГ.</li>
</ul>

<blockquote>
Сучасні дослідження підтверджують, що стрес сприяє розвитку як запальних й алергічних, так й інфекційних захворювань шкіри, уповільнює загоєння ран, спричиняє випадання волосся.
</blockquote>

Гормони, які виділяються гіпоталамусом, гіпофізом і наднирниками, як і інші молекули, що беруть участь у розвитку та регуляції стресу, діятимуть на ті клітини, які несуть на собі рецептори до цього гормону і тією чи іншою мірою впливають на фізіологію шкіри.

<img alt="" src="https://pro.bhub.com.ua/cosmetology/upload/files/hair-trychology-stress3.jpg" style="width: 1060px; height: 800px;" />

<h2>Вплив гормонів стресу на фізіологію шкіри</h2>

Нейрогормон кортиколіберин, який стимулює секрецію АКТГ (адренокортикотропного гормону), а той, своєю чергою, &ndash; кортизолу. КРГ (кортикотропін-рилізинг-фактор, кортиколіберин), посилює запальну реакцію, спричиняє дегнаруляцію тучних клітин, що призводить до появи сверблячки, почервоніння та набряку. Наслідками цього є посилення симптомів алергічних й аутоімунних захворювань. Кортизол сприяє підвищенню цукру в крові, а це, своєю чергою, змінює властивості колагену, наша шкіра стає більш сухою.

АКТГ та МСГ (меланоцитостимулюючий гормон) активує меланогенез, збільшує себосекрецію, виявляє імуносупресорну дію. Як наслідок &ndash; себорея, загострення акне, гіпер- або гіпопігментація. Під дією адреналіну відбувається спазм капілярів дерми, зменшується приплив крові, а це означає, що спостергіається зниження надходження поживних речовин та кисню до шкіри. Звідси блідий, тьмяний колір обличчя. Поряд із спазмом судин на сусідніх ділянках відбувається компенсаторне різке їх розширення &ndash; в результаті на шкірі виникають червоні плями.

Стрес може призвести до збільшення рівня глюкокортикоїдів (ГК) й андрогенів, що спричиняють підвищене вироблення шкірного сала. Це може спровокувати загострення акне, посилює ріст волосся на обличчі та спричиняє атрофію андроген-залежних волосяних фолікулів.

Стрес ставить під загрозу гомеостаз бар&rsquo;єру проникності, зчеплення рогового шару, загоєння ран та епідермальний вроджений імунітет у нормальній шкірі. Стрес і пошкодження шкірного бар&rsquo;єру призводять до кращого проникнення патогенних мікробів та підвищують уразливість до шкірних інфекційних захворювань, таких як мікози, імпетиго, поверхневі вірусні інфекції. Цей неадекватний стан зв&rsquo;язку між мозком і шкірою може лежати в основі запальних шкірних захворювань, спричинених або посилених стресом, наприклад, акне, розацеа, атопічного дерматиту та псоріазу. Також призводить до розвитку телогенової алопеції.

Клінічні прояви стресу шкіри здатні провокувати її сухість, яка може підкреслювати тонкі лінії, лущення, жирність, чутливу шкіру, свербіж, еритему, блідість, тьмяність, пітливість, набряк та спалахи запальних станів шкіри, таких як акне, розацеа, атопічний дерматит, порушення пігментації, шкірна суперінфекція, вірусна реактивація, також може виникати чутливість шкіри голови та випадіння волосся. Тривалий стрес провокуває передчасне старіння, зморшки та птоз.

Варто зазначити, що в будь-якому випадку остаточний діагноз потребує не тільки візуальної діагностики та консультації, а й здачі відповідних аналізів.

Вплив стресу на функції шкіри, або Як діагностувати стресову шкіру