6.05.2022

Великий і всемогутній вітамін D

Наскільки виправдане захоплення препаратами вітаміну D у зв’язку з COVID-19 та іншими станами гіповітамінозу
  0 0 0

Колись у давні часи, років тридцять-сорок тому, про вітамін D згадували в декількох випадках. Молоді мами в бесідах про своїх малюків, питаючи, скільки педіатр призначив крапельок, та відпочивальники влітку.

У наші з вами часи вітамінові D приділяють набагато більше уваги та й привід цьому достатньо серйозний. Така увага пов’язана з майже трирічною боротьбою з наслідками COVID-19. Яке відношення до цього вітаміну мають малюки, сонце, респіраторні захворювання та ще багато чого цікавого та важливого? Таємниці та секрети розкриває Галина Кринська, косметолог, клінічний фармаколог, бренд-тренер PBSerum / IBSA / BioRePeelCl3. ( Photo by Michele Blackwell on Unsplash.)

 

Функції вітаміну D

Вітаміни групи D (кальцифероли) — це біологічно активні жиророзчинні речовини. Основними представниками є ергокальциферол та холекальциферол, також ситокальциферол, 2,2-дигідроергокальциферол, сігма-кальциферол. Холекальциферол (D3) синтезується в епідермісі шкіри при ультрафіолетовому опроміненні діапазону В (з довжиною хвилі 290-315 нм) з 7-дегідрохолестерола. Ергокальциферол (D2) потрапляє до організму виключно з їжею, основними його джерелами є печінка, дріжджі, вершкове масло, вершки, сметана, жовток яйця, печінка тріски, жирні породи риб, риб’ячий жир.

З хімічної точки зору ергокальциферол відрізняється від холекальциферолу наявністю в молекулі подвійного зв’язку між С22 та С23 та метильною групою при С24.

Метаболічно вітаміни D2 і D3 у плазмі крові поєднуються з вітамін D-зв’язуючим білком (VDBP) та транспортуються до печінки. Тут вони гідроксилюються та виступають основною формою зберігання. У подальшому транспортним білком 25-гідроксивітамін D переноситься до нирок, де ще раз гідроксилюється. Реакція гідроксилювання в нирках стимулюється паратгормоном, пролактином, соматотропним гормоном і пригнічується високими концентраціями фосфатів та кальцію. Результатом цих перетворень є активна форма вітаміну — 1,25-дигідроксихолекальциферол, або кальцитріол.

Найбільш вивченими та відомими є наступні функції.

1. Збільшення концентрації кальцію та фосфатів у плазмі крові. Для цього кальцитріол в клітинах-мішенях індукує синтез кальцій-зв`язуючого білка та компонентів Са2+-АТФази. У результаті:

  • збільшує всмоктування іонів Са2+ у тонкому кишківнику;
  • стимулює реабсорбцію іонів Са2+ та фосфат-іонів в проксимальних ниркових канальцях.

2. Пригнічує секрецію паратиреоїдного гормону через підвищення концентрації кальцію в крові, але посилює його ефект на реабсорбцію кальцію в нирках.

3. У кістковій тканині роль вітаміну D двояка:

  • стимулює мобілізацію іонів Са2+ з кісткової тканини, оскільки сприяє диференціюванню моноцитів та макрофагів в остеокласти, руйнуванню кісткового матриксу, зниженню синтезу колагену 1 типу остеобластами;
  • підвищує мінералізацію кісткового матриксу, оскільки збільшує продукцію лимонної кислоти, яка утворює тут нерозчинні солі з кальцієм.

4. Окрім цього, вітамін D, впливаючи на роботу приблизно 200 генів, бере участь у проліферації та диференціюванні клітин усіх органів та тканин, у тому числі клітин крові та імунокомпетентних клітин. Вітамін D регулює імуногенез та реакції імунітету, стимулює продукцію ендогенних протимікробних пептидів в епітелії та фагоцитах, обмежує запальні процеси шляхом регуляції продукції цитокінів.

 

Вітамін D та малята

Найбільш відомим, класичним проявом дефіциту вітаміну D є рахіт, що розвивається у дітей від 2 до 24 місяців. При рахіті, не дивлячись на потрапляння з їжею, кальцій не засвоюється в кишківнику, а в нирках втрачається, що призводить до зниження концентрації кальцію в плазмі крові, порушенню мінералізації кісткової тканини і, як наслідок, до остеомаляції (розм`якшення кісток). Oстеомаляція виявляється деформацією кісток черепа, грудної клітини, викривленням гомілок, рахітичними «чотками» на ребрах, збільшенням живота через м’язову гіпотонію, сповільнюється прорізування зубів та заростання тім’ячок.

 

Вітамін D та сонце

Вплив УФ-випромінення до почервоніння шкіри в мінімальній еритемній дозі протягом 15-20 хвилин в залежності від типу шкіри може індукувати продукцію вітаміну D до 250 мкг (1000 МЕ). Однак перетворення провітаміну D3 у неактивні метаболіти люмістерол та тахістерол урівноважує шкірний біосинтез вітаміну D3 за механізмом зворотного зв’язку. Цей механізм ефективно попереджує передозування вітаміну D3. Перебування у затінку та хмарна погода можуть зменшити продукцію вітаміну D на 60%.

Є думка, що у випадку, коли тінь людини довша ніж його зріст, то синтез вітаміну D майже не відбувається. У середньому в літній день людина, знаходячись під сонцем, але не згораючи, продукує 10000-25000 одиниць вітаміну D. Через скло, одяг та крем з SPF-захистом ультрафіолет, необхідний для продукції вітаміну D, не проникає.

Вітамін D продукується влітку, незначно — наприкінці весни та на початку осені, приблизно з 10 години ранку до 15 години дня. Узимку ми витрачаємо те, що накопичили влітку. Відкриті обличчя та руки — недостатня площа, непогано було би відкрити ноги та торс, але вони сховані під одягом майже завжди, окрім пляжу. Ми все більше часу проводимо у закритих приміщеннях. Люди з темним кольором шкіри продукують в 6-8 разів менше вітаміну D. Також у зоні ризику по дефіциту вітаміну D — люди з надлишковою масою тіла. 71% чоловіків та 62% жінок з ожирінням мають недостатній рівень вітаміну D (менше 75 нмоль/л). Вітамін D жиророзчинний, він накопичується в надлишковій жировій підшкірній клітковині і є малодоступним. У жінки з нормальною вагою 35% вітаміну D розподілено в жировій тканині, 30% — у сироватці крові, 20% — у м’язах, 15% — в інших тканинах. Жінки з надлишковою вагою зберігають три чверті накопичень у жировій тканині. Пам’ятаємо, що 90% вітаміну D ми синтезуємо за допомоги УФ-променів, і ця сполука більш стабільна, та тільки 10% ми можемо отримати з їжею. Сонце безкоштовне, а помірне та безпечне споживання здатне забезпечити належний рівень вітаміну D.

 

Вітамін D та імунітет

Окрім відомого впливу на метаболізм кісткової тканини, вітамін D бере участь у цілому ряді процесів в організмі людини, у тому числі в регуляції імунних реакцій. Дія вітаміну D відбувається через мембранний рецептор, який є у клітин різних органів і тканин, у більшості клітин імунної системи та епітеліальних клітин слизових оболонок. Вітамін D послаблює презентацію антигена дендритними клітинами, гальмує Th1-клітинну диференціацію та виробництво Th1-цитокінів, зсуває баланс Th1-/Th2-клітинних реакцій в напрямку Th2-відповіді, має інгібуючий вплив на клітини Th17, сприяє розвитку Treg-клітин і підвищенню їх активності.

Вітамін D підсилює продукцію «ендогенних» антибіотиків, що мають великий вплив на бактерії, віруси та гриби. У дослідженнях виявляється, що вітамін D надзвичайно важливий для профілактики аутоімунних та атопічних захворювань: розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту, інсулінозалежного діабету, хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту, астми; хронічних обструктивних захворювань легень, артеріальної гіпертонії, атеросклерозу, остеопорозу, запобігає розвитку пухлинних процесів, полегшує протікання респіраторних інфекцій. Оскільки прихований і недіагностований гіповітаміноз D присутній у майже половини населення нашої планети, є необхідність у подальших дослідженнях та прийняттi широкого спектру заходів для профілактики та лікування вітамін D-дефіцитних станів.

 

Гіповітаміноз D

Гіповітаміноз D характеризується такими ознаками, як:

  • ослаблений імунітет та знижений рівень енергії;
  • порушення сну;
  • крихкі зуби та кістки;
  • зниження лібідо за рахунок зниження рівня тестостерону;
  • м`язова слабкість;
  • інсулінорезистентність;
  • м’язові та кісткові болі невідомого походження;
  • погане загоєння ран.

Набутий гіповітаміноз часто зустрічається при харчовій недостатності (вегетаріанство), а також причиною може бути зниження гідроксилювання кальциферолу при захворюваннях печінки та нирок, та порушення травлення та всмоктування ліпідів при целіакії та холестазі.

 

Гіпервітаміноз D

Надлишкове споживання вітаміну D з препаратами має такі побічні ефекти, як:

  • нудота;
  • головний біль;
  • втрата апетиту і ваги;
  • поліурія, спрага, полідипсія;
  • закрепи;
  • гіпертензія;
  • м’язова ригідність.

Хронічний гіпервітаміноз призводить до демінералізації кісток, що в свою чергу провокує крихкість та перелами, а також збільшення концентрації іонів кальцію та фосфору в крові призводить до кальцифікації судин, тканини легень та нирок.

 

Потреби у вітаміні D

Потреби можуть вимірюватись як у мікрограмах, так і в міжнародних одиницях (МЕ), 25 мкг відповідають 1000 МЕ.

Фізіологічна добова потреба:

  • для маленьких дітей — 10 мкг, або 400 МЕ;
  • для дітей старшого віку і дорослих — 10-20 мкг, або 400-800 МЕ;
  • для людей віком від 60 років — 15 мкг, або 600 МЕ.

Верхній допустимий рівень споживання — 50 мкг на добу. Dietary Guidelines for Americans (США) рекомендовані добові норми: дітям і дорослим від 0 до 70 років включно — 15 мкг, починаючи з 71-го року — 20 мкг.

Найбільш інформативним методом вимірювання рівня вітаміну D вважається «25(ОН) вітамін D». Не зважаючи на загальноприйнятий діапазон 30-100 нг/мл, оптимальні значення знаходяться на рівні 60-80 нг/мл, або 150-200 нмоль/л. Цифра 30 введена для запобігання рахіту або остеопорозу, але не бере до уваги інші порушення в організмі, викликані низьким рівнем вітаміну D. Високі дози вітаміну D (від 2000 до 6000 МЕ) використовують в основному для швидкого підйому рівня вітаміну D і, хоча ніби і перевірено, що такі дози переносяться добре і без наслідків, є дані, що надвисокий рівень вітаміну D може привести до певних проблем.

Що робити нам, жертвам сучасної цивілізації, зайнятим на роботі в закритих приміщеннях, тим, хто переміщується на автомобілях замість піших прогулянок, тим, хто стомлюється після роботи і кращим відпочинком вважає сидіння або лежання на дивані, тим, хто в пошуках дешевого дофаміну або для економії часу харчується нашвидкуруч або з пріоритетом швидких вуглеводів? Рецепти досить прості — харчування повноцінне і правильне, по типу середземноморської дієти. Проводити вільний час у русі і правильно засмагати. Якщо є ризик гіповітамінозу вітаміну D (а він є у кожного другого) — вживати біологічно-активні добавки, попередньо обов’язково отримавши консультацію лікаря та результати лабораторного дослідження.

Пам’ятаємо, що профілактика завжди краща за лікування, помірність і поміркованість — завжди краща рекомендація, а зацікавленість у власному здоров’ї — найбільший пріоритет.

 

Джерело: журнал PRO Cosmetology by «Косметолог» №1, 2022


Вітамін D, Витамин D в продуктах , Гіповітаміноз, Гіпервітаміноз
Оцените материал
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы голосовать
В избранное
Добавлено
Поделитесь материалом
Комментарии
Войдите или зарегистрируйтесь
чтобы комментировать
Спецпроекты
Другие материалы по теме
Главные причины выпадения волос Риск потери волос определяется широким диапазоном факторов, среди которых генетические, стрессовые, дефицитные состояния. Разберемся в основных причинах выпадения волос и влиянии дефицитных состояний на алопеции.
Шкірні реакції при ураженні ядерною зброєю Триває визвольна війна України проти росії. Майже з перших її днів одним із «аргументів» окупанта була погроза використання ядерної зброї. У даній статті ми не будемо обговорювати вірогідність застосування ядерного удару, а розглянемо наслідки цього можливого використання з точки зору дерматології.
Воєнна дерматологія: прямі холодові травми На завершення теми холодових уражень, достатньо актуальної у воєнній дерматології, розглянемо прямі холодові травми, які можуть мати не лише швидкі прояви, а і відтерміновані наслідки, про що варто знати.
Спецпроекты