Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Якість шкіри

<h2>Види сухої шкіри</h2>

Ознаками сухої шкіри (ксерозу) є сірувато-білий колір, груба текстура і підкреслений малюнок. Основну роль у розвитку сухості шкіри відіграє порушення шкірного бар&#39;єру, важливими факторами якого є: дегідратація та деліпідизація рогового шару епідермісу, порушення процесу кератинізації епідермісу, що призводить до структурних змін у кератиноцитах або ушкоджує їх зв&#39;язки між собою.

Розрізняють набуту та конституційну сухість шкіри.

Набута сухість шкіри

Набута сухість шкіри може бути локальною або загальною. Виникає при дії на нормальну або навіть жирну шкіру різних висушувальних факторів&nbsp;зовнішнього середовища. До цих факторів належать сонячне (ультрафіолетове) опромінення, несприятливі кліматичні впливи (холод або суха погода, висока температура, вітер), контакт з хімічними речовинами (детергентами, розчинниками), деякі медикаменти (наприклад, ретиноїди).

Конституційна сухість шкіри

Цей тип сухої шкіри може бути фізіологічним та патологічним.

Фізіологічна сухість шкіри:

<ul>
	<li>конституційна суха шкіра, спричинена зазначеними вище зовнішніми факторами;</li>
	<li>тендітна шкіра &ndash; варіант нормальної шкіри, яка відрізняється підвищеною сухістю й тонкістю, зазвичай спостерігається у жінок, характеризується підвищеною чутливістю до зовнішніх впливів, частим виникненням нестійкої еритеми та розацеа;</li>
	<li>сенільна суха шкіра є характерною ознакою її старіння.</li>
</ul>

Патологічна сухість шкіри

Ксеродермія (легка форма вульгарного іхтіозу) характеризується сухістю та слабовираженим дрібним висівкоподібним лущенням. Спостерігається у жінок, має генетичне походження. Найчастіше спостерігається на обличчі, розгинальній&nbsp;поверхні кінцівок.

Спостерігається патологічна сухість шкіри за різних дерматозів, обумовлена порушенням функції шкірного бар&#39;єру. Дерматози, за яких патологія бар&#39;єру відіграє первинну або вирішальну роль у розвитку хвороби: ірритантний контактний дерматит, алергічний контактний дерматит, опіки, виразки (ішемічні, судинні, діабетичні), іхтіоз.

Дерматози, за яких первинне порушення бар&#39;єру спричиняє розвиток імунологічних реакцій або, навпаки, імунологічні реакції&nbsp;є причиною порушення шкірного бар&#39;єру: атопічний дерматит, псоріаз.

Порушення імунної системи є причиною патології бар&#39;єру: Т-клітинні лімфоми (грибоподібний мікоз), аутоімунні бульозні дерматози, червоний плоский лишай.

<h2>Чутлива шкіра</h2>

Чутливу шкіру поділяють на чотири підтипи.

<ol>
	<li>Подразнення пов&#39;язане з вживанням алкоголю, деяких харчових продуктів, в умовах стресу, різкої зміни температури.</li>
	<li>Почервоніння, відчуття стягнутості, обпеченої&nbsp;шкіри з&#39;являється під час перебування на вітрі, під кондиціонером.</li>
	<li>Подразнення виникає при використанні косметики, умиванні водою з милом.</li>
	<li>Поява червоних плям пов&#39;язана&nbsp;з менструальним циклом чи настанням менопаузи.</li>
</ol>

У 2003 році Yokota та ін. поділили чутливу шкіру на три типи, що базуються на фізіологічних параметрах [2]. Виходячи з такої класифікації, чутлива шкіра поділяється на:

<ul>
	<li>низькобар&#39;єрну групу;</li>
	<li>запальну групу з нормальною бар&#39;єрною функцією та запальними змінами;</li>
	<li>&laquo;псевдоздорову&raquo; групу з нормальною бар&#39;єрною функцією та без запальних змін.</li>
</ul>

У всіх типах чутливої шкіри, за цією класифікацією, у роговому шарі спостерігався підвищений вміст фактора росту нервів. Що стосується типів 2 та 3, у них була підвищена чутливість 
до електричних стимулів. Ці дані можуть свідчити про те, що у цих типів шкіри гіперчутлива реакція може бути тісно пов&#39;язана з нервовими волокнами, що інервують епідерміс.

У 2004 році Pons-Guiraud розділяє чутливу шкіру на три підгрупи.

<ol>
	<li>&laquo;Дуже чутлива шкіра&raquo; &ndash;&nbsp;реагує&nbsp;на широке розмаїття ендогенних та екзогенних факторів. Цей тип пов&#39;язаний з гострими і хронічними симптомами та має тісний зв&#39;язок із сильним психологічним компонентом.</li>
	<li>&laquo;Екологічно чутлива шкіра&raquo; &ndash; прозора, суха, тонка шкіра з тенденцією до появи рум&#39;янцю або почервоніння у відповідь на подразнювальні фактори.</li>
	<li>&laquo;Косметично чутлива шкіра&raquo; &ndash; реагує на косметичні продукти.</li>
</ol>

Три підгрупи чутливої шкіри визначив і Muizzuddin у 1998 році:

<ul>
	<li>&laquo;делікатна (ніжна) шкіра&raquo;, з бар&#39;єрною функцією, що легко ушкоджується, але не супроводжується швидкою інтенсивною запальною реакцією;</li>
	<li>&laquo;реактивна шкіра&raquo;, що характеризується інтенсивною запальною реакцією без значного збільшення трансепідермальної втрати води;</li>
	<li>&laquo;шкіра, що жалить&raquo; (термін, придуманий Клігманом у 1977 р., який був описаний як посилене нейросенсорне сприйняття незначних стимуляцій шкіри).</li>
</ul>

Класифікація шкіри за Baumann ділить чутливу шкіру на чотири типи і заснована на діагностичних симптомах:

<ul>
	<li>прищі та комедони;</li>
	<li>рум&#39;янець;</li>
	<li>печіння, стягування, свербіж;</li>
	<li>порушення шкірного бар&#39;єру, дерматит.</li>
</ul>

Чутлива шкіра першого типу цієї класифікації схильна до появи відкритих і закритих комедонів і може у деяких випадках характеризуватись як акне.

Тип 2 чутливої шкіри характеризується припливами в області обличчя (рум&#39;янець) як реакція на спеку, гостру їжу, емоції.

Тип 3 чутливої шкіри відрізняється почуттям печіння та сверблячки, він часто може асоціюватися з контактним або алергічним дерматитом.

<blockquote>
Виходячи з розглянутих вище класифікацій, видно, що чутливість шкіри можна легко сплутати з її алергічними захворюваннями, акне або розацеа.
</blockquote>

<h2>Нормальна шкіра</h2>

Еталон ідеальної шкіри &ndash; &laquo;як у немовляти&raquo;. Так говорять про гладку, чисту й пружну шкіру, в якій достатньо вологи&nbsp;і всі біологічні процеси перебігають нормально. Такий тип зустрічається рідко і лише у юних, які не досягли статевого дозрівання. Умивання надає&nbsp;власнику повне задоволення і радує хороша переносимість косметичних засобів.

Характеристики:

<ul>
	<li>здоровий&nbsp;епідерміс&nbsp;&ndash; шкіра матова, рівномірно забарвлена, нормальної щільності, свіжа, пружна, вади відсутні;</li>
	<li>пори маленькі, ледь помітні у центральній частині обличчя;</li>
	<li>саловиділення нормальне, забезпечує оптимальне змащування поверхні шкіри, тому характерний лише незначний блиск у Т-зоні. Хороший рівень зволоженості, тобто пропорції жиру та води гармонійні. Гідроліпідна плівка цілісна й непошкоджена;</li>
	<li>висока резистентність до зовнішніх подразників, стан не змінюється;</li>
	<li>нормальна шкіра не турбує у молодому віці і за належного&nbsp;догляду&nbsp;старіє поступово.</li>
</ul>

Література: 
Юлія Ласкіна, лікар-реаніматолог, трихолог, дерматолог, спеціаліст з ін&#39;єкційних методик, сертифікований тренер компанії PMG та Oncosmetics (Україна) 
Катерина Коляденко, к. м. н., доцент кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету ім. О. Богомольця, член Європейської академії дерматології та венерології 
Ксенія Казімірова, д. м. н., лікар-дерматолог, косметолог 
Косметолог №6 (86) 2017

Суха, чутлива, нормальна: що важливо знати