Полідіоксанонові нитки: омолодження обличчя та тіла

Ірина Лопадіна, дерматовенеролог, косметолог (Кіпр)

Сучасна медицина має потенціал, що запобігає хворобам і старінню, завдяки цьому в останні десятиліття процес старіння сповільнюється і людина в 55-60 років може виглядати і відчувати себе на 10 років молодшою.

Старіння шкіри - це складний біохімічний процес, що характеризується метаболічними, структурними та функціональними змінами в клітинах всіх її шарів і навколишніх тканин, що настає у зв'язку зі виснаженням біоресурсів організму. Процес старіння впливає на всі шари шкіри, а також м'язи, фасції та кістки. Арсенал лікарів естетичної медицини сьогодні дуже широкий. Найчастіше для омолодження використовують ін'єкційні методи введення гіалуронової кислоти, вітамінів, амінокислот, пептидів, мікро- та макроелементів, гомеопатичних препаратів, а також пілінги, лазери, ультразвук тощо. Ефект омолодження від цих технологій незначний і триває не більше кількох місяців рахунок активації кровообігу, стимуляції метаболізму та регенерації шкіри, особливо коли лікарі використовують багатокомпонентні препарати та комбіновані методики. Підвищується синтетична активність кератиноцитів, фібробластів та інших клітин шкіри, в результаті відбувається оновлення епідермісу та реструктуризація дерми, де синтезується не більше ніж 1,5% нового колагену. Такої кількості основного армуючого компонента недостатньо для явного омолодження шкіри, але це цілком влаштовує лікарів для профілактики старіння та корекції ранніх вікових змін.

Полідіоксанонові нитки

Для видимих ​​результатів омолодження необхідно включати шляхи патологічного стимулювання синтезу колагену, що у результаті значимо оновить структуру шкіри з допомогою неоколагенезу.

Одним з таких методів омолодження шкіри є полідіоксанонові нитки. Це новий підхід, який гармонійно доповнює методики, що є в естетичній медицині. Ефективність цієї процедури підтверджена моїм багаторічним досвідом роботи, і я готова поділитися з читачами.

Полідіоксанон – лінійний полімер, утворений у ході каталітичної полімеризації гетероциклічної сполуки р-діоксанону: O = CH-CH2-O-CH2-CH=O (C4H6O3).

Процес розпаду ПДО йде за рахунок гідролізу полімеру і формує два мономери 2-гідроксіетоксиоцтової кислоти (C4H8O4), який потім розпадається на воду та вуглекислий газ і поглинається шкірою.

З цього матеріалу створюють синтетичне волокно, що складається з однієї монофіламентної нитки, яка розчиняється в тканинах після 4-6 місяців, залежно від товщини, запускаючи репаративні процеси в шкірі та стимулюючи патологічний неоколагенез. Унікальність технології полягає в тому, що всередину ін'єкційної голки або канюлі, які є провідником, вставляється полідіоксанонова нитка, вільний кінець якої виходить із голки та прикріплюється до неї спончем. Ін'єкційна голка виготовлена ​​із спеціальної сталі та має лазерне заточування, є гнучким і не ламається в тканинах. Це дозволяє контролювати зміну напрямку (вгору-вниз та вліво-вправо) та забезпечує високу якість реконструкції контурів та об'ємів шкіри. Після введення голки або канюлі з ниткою легко видаляються, а нитка залишається всередині тканини.

Ефекти ПДО

За останні три роки виробники ПДО-ниток представили велику кількість різних видів ниток. Їх скручують, сплітають у кіски або збирають у пучки, на них роблять лазерні насічки, приварюють до ниток якоря, накручують на голку або прикріплюють до неї, а також товсті нитки вводять у атравматичні канюлі.

Залежно від модифікації ПДО-ниток вони викликають у тканинах три основні ефекти.

Ревіталізуючий ефект досягається завдяки реконструкції епідермодермального матриксу внаслідок травми та ефектів біодеградації полідіоксанону за допомогою гідролізу, що призводить до покращення трофіки та регенерації шкіри, підвищення тонусу, покращення структури. У відповідь реакцією тканин є збільшення пулу клітин, що діляться в базальному шарі епідермісу, поліпшення стану базальної мембрани епідермісу за рахунок вогнищевої появи перпендикулярних еластичних волокон, відновлення колагену IV типу і навколо судин, поява в зоні дермоепідермальної сполуки вираженості сосочків.

Ліфтинговий ефект досягається завдяки формуванню м'якого фіброзу навколо імплантованої нитки. Макрофаги, фібробласти та поодинокі лейкоцити утворюють навколо нитки клітинний інфільтрат із слабовираженими клітинними реакціями. У зовнішній частині інфільтрату, за рахунок окремих активованих фібробластів, йде формування первинного сполучнотканинного футляра з тонких колагенових волокон, які поступово товщають і дозрівають. Цей процес продовжується до повного розсмоктування нитки. Таким чином, спочатку нитка поступово заміщується пухкою сполучною тканиною, яка поступово переходить у фіброзну тканину, ущільнюючи шкіру за рахунок упорядкованого синтезу колагенових та еластинових волокон у дермі. Саме цим і зумовлений відстрочений ефект ліфтингу.

Ефект справжнього (механічного) ліфтингу - це швидкий процес антигравітаційної фіксації тканин за рахунок репозиції їх фіксуючими елементами нитки, насічками або якорями. Згодом в епідермодермальних структурах шкіри також запускається процес неоколагенезу, який зумовлює тривалий ліфтинг.

Показання та протипоказання

Показання до введення прямих ПДО-ниток на обличчі, шиї, декольте:

• горизонтальні та вертикальні зморшки чола (зморшки сну);
• підвищена рухливість та в'ялість м'яких тканин чола;
• зморшки перенісся та носа;
• опущення брів чи зовнішнього краю брови;
• в'ялі та обвислі тканини верхньої повіки (зморшки сну);
• в'ялі тканини скронь (зморшки сну);
• зморшки куточків очей (гусячі лапки);
• малярські мішки;
• зморшки «усмішки» навколо очей;
• ранній птоз щік;
• зморшки «усмішки» щік;
• носогубні складки;
• складки куточків губ («зморшки маріонетки»);
• моделювання контуру губ;
• періоральні зморшки;
• преаурикулярні зморшки;
• зморшки та пористість підборіддя;
• незначні зміни контуру нижньої щелепи;
• підвищена рухливість та в'ялість м'яких тканин контуру нижньої щелепи;
• зморшки та в'ялість шкіри шиї;
• зморшки та в'ялість шкіри декольте.

Показання для прямих ПДО-ниток на тілі:

• омолодження шкіри молочних залоз, живота, рук, ніг та сідниць;
• розтяжки на грудях, животі, руках, ногах та сідницях;
• нерівності шкіри після ліпосакції;
• целюліт;
• локальні жирові відкладення на руках, грудній клітці, животі, ногах.

Показання для ПДО-ниток з насічками та якорями:

• гравітаційний птоз чола, брів, щік, субментальної області;
• важкі носогубні та губопідборіддя «складки маріонетки»;
• порушення лінії овалу особи з утворенням «брил»;
• в'ялість та провисання шкіри шиї, грудей, рук, живота, спини, сідниць, внутрішньої поверхні стегон;
• для надання нової форми та додаткового об'єму окремим ділянкам особи (наприклад, вилицям або щокам) та тіла.

Протипоказання для введення ПДO-ниток:

• дуже виражена гіподерма;
• сильно виражений надлишок шкіри;
• аутоімунні захворювання;
• гарячкові стани;
• різні гострі інфекційні захворювання (ГРВІ та ін.);
• запалення шкіри у зоні проведення процедури;
• імплантат (силіконовий), що не розсмоктується, в зоні введення ниток;
• онкологія та тяжкі соматичні захворювання;
• тенденція до утворення гіпертрофічних та келоїдних рубців;
• гемофілія, схильність до кровотеч та деякі захворювання крові;
• вагітність та лактація;
• невротичні та психологічні розлади.

Техніки введення

Принципи роботи з ПДО-нитками постійно вдосконалюються, що розширює можливості їх застосування.

Віялова техніка

ПДО-нитки вводять підшкірно паралельно поверхні дерми з однієї точки в різні боки у вигляді віяла. Віялова техніка найчастіше застосовується для ниток з насічками та якорями.

Сендвіч-техніка

ПДО-нитки вводять підшкірно, іноді внутрішньом'язово, паралельно поверхні дерми з однієї точки в одному напрямку, але на різні глибини гіподерми або м'язи, тобто нитки вводять одну під іншу, що нагадує сендвіч.

Лінійно-векторна техніка

ПДО-нитки вводять підшкірно та внутрішньом'язово паралельно поверхні дерми у вибраному напрямку. Відстань між вколами ниток: мінімум 0,2 мм, максимум 1 см. Ця техніка застосовується для всіх ниток, у тому числі для ниток-філерів та ниток з насічками. Також цю техніку використовують у акупунктурі. Голки з ПДО-нитками перпендикулярно вводять шкірі в точки акупунктури і залишають голку в шкірі на 15-20 хвилин, періодично покручуючи тримач голки. Потім голку видаляють, а нитка, залишаючись в акупунктурі точці, довго стимулює її.

Техніка армування, або сітки

ПДО-нитки вводять підшкірно, паралельно поверхні дерми з різних точок, утворюючи вертикальні та горизонтальні вектори, тобто нитки перехрещуються, утворюючи міцну сітку. Відстань між нитками: мінімум 0,2 мм, максимум 1 см. Ця техніка забезпечує відновлення та посилення пружності всієї ділянки шкіри та тримає на собі навколишні тканини, м'яко та рівномірно розподіляючи навантаження по всій сітці.

Шовна техніка

ПДО-нитки вводять під кутом до поверхні шкіри, потім голку опускають до глибоких шарів гіподерми і навіть м'язів і знову піднімають у верхні шари гіподерми, утворюючи зигзаг або хвилю, тобто зверху вниз і назад, захоплюючи різні шари гіподерми і стягуючи їх. Зигзаг можна робити всередині жирового компартменту горизонтально, повторюючи рухи змії, що повзуть, прошиваючи його в різних напрямках. Ця техніка сприяє стиску та підйому провислих тканин шкіри. Кінець нитки завжди має залишатися у глибині тканин. Ця техніка застосовується для довгих і товстих ниток, у тому числі для ниток з насічками та якорями.

Комбінована техніка

ПДО-нитки різних конфігурацій вводять підшкірно і внутрішньом'язово у різних напрямах, поєднуючи техніки.

Принципи запровадження ПДО-ниток

Для правильної експозиції ниток необхідно пам'ятати товщину шкіри на різних ділянках обличчя, описану Маріо Гонзалес-Оллуа в 1957 році.

При роботі у різних зонах необхідно вирішувати поставлені перед лікарем завдання:

• змінити якість шкіри;
• підтягнути гіподерму та пов'язані з нею м'язи;
• зменшити активність мімічних м'язів;
• обмежити рухливість шкірно-м'язового шару.

Для кожного завдання – свої рішення та види введення ниток.

Повну версію статті читайте у журналі "Les Nouvelles Esthétiques Україна" №1 (113) 2019