Пластика грудей: що потрібно знати хірургу про молочну залозу

Чи є протипоказання до виконання косметичних процедур на молочних залозах?

Logo

При пальпації грудної залози та виникненні будь-яких підозр на захворювання молочної залози фахівець повинен обов'язково направити пацієнта на консультацію до мамолога.

Молочна залоза

Жіноча молочна залоза – фактично змінена потова залоза. Вона розташована між шкірою та грудною стінкою, складається з двох типів тканини: залізистої та сполучної. Сполучна тканина створює так званий каркас, а залізиста – розташована в цьому сполучнотканинному скелеті. Основним природним завданням молочної залози є лактація, тобто вироблення молока для харчування немовляти. Молоко виробляється у часточках, потрапляє у протоки, які, з'єднуючись між собою, закінчуються у соску. Остаточно формуються залози загалом до 18–19 років. Надалі, з віком, відбуваються інволютивні зміни: спочатку кількість залізистої тканини максимальна, але поступово вона заміщається жировою; у літніх жінок залізистої тканини практично не залишається. Молочна залоза «пошарово» виглядає так: шкіра, підшкірна клітковина, залізна тканина. Під нею розташовані м'язи грудної клітки, до яких вона кріпиться особливими сполучнотканинними волокнами.

Методи обстеження

Основні методи обстеження молочної залози – це мамографія та УЗД. Щоб об'єктивізувати результати, запроваджено систему BIRADS, яка містить опис конкретних ознак, які виявляються при дослідженні молочних залоз. У системі існує градація: 1, 2, 3 рівні за BIRADS – доброякісні захворювання; 4 рівень – підозріле захворювання, що вимагає проведення біопсії; 5 рівень – однозначні ознаки раку. Саме таким чином має будуватись правильне обстеження. У висновку будь-якого спеціаліста-маммолога, який проводить УЗД молочних залоз або мамографію, має стояти характеристика за категорією BIRADS від 1 до 5. Слід згадати ще про рівні 0 та 6: 0 – недостатньо інформації; 6 – встановлений, гістологічно підтверджений рак. До додаткових методів можна віднести клінічний огляд із промацуванням у різних положеннях (стоячи та лежачи) та самообстеження. Найбільш чутливим методом обстеження є магнітно-резонансна томографія, або МРТ, проте вона застосовується за особливими показаннями. Остаточним методом діагностики є біопсія з гістологічним дослідженням матеріалу.

При зовнішньому клінічному огляді й навіть при рентгенологічному дослідженні не завжди можна точно визначити, як розвиватиметься хвороба

Таким чином, важливе дотримання трьох простих принципів, зокрема:

  • кваліфікована оцінка за системою BIRADS, якщо йдеться про іміджингові дослідження (УЗД, мамографія, МРТ);
  • проведення біопсії з гістологічним підтвердженням діагнозу, якщо є сумніви в характері знахідки;
  • правильний вибір лікування чи спостереження.

Доброякісні захворювання молочних залоз

Захворювання можна розділити на дві групи – доброякісні та злоякісні. Своєю чергою, доброякісні хвороби також поділяються на дві групи: перша – потенційно небезпечні, передракові, тобто стани, які можуть згодом перероджуватись у злоякісні; друга – потенційно безпечні захворювання. До другої групи можна віднести кістозну мастопатію, фіброаденоми, мастодинію (болі в молочній залозі, пов'язані зазвичай з менструальним циклом), дуктектазію (розширення проток) тощо. Особливо хочеться підкреслити безпеку фіброаденом.

Ще існуєь, на жаль, міф про те, що фіброаденома може переродитися на злоякісну пухлину. Насправді це відбувається вкрай рідко, менш ніж у 1% випадків, і лише за дуже великих розмірів утворення. Проте часто стає приводом для невиправданих хірургічних втручань, особливо якщо йдеться про маленькі фіброаденоми у молодих жінок. Ці утворення можуть самостійно розсмоктуватися протягом кількох років (приблизно 15% випадків).

Передракові захворювання часто проявляються у вигляді ущільнень чи неоднорідності тканини залози, але не мають особливих та характерних симптомів. При зовнішньому клінічному огляді й навіть при рентгенологічному дослідженні не завжди можна точно визначити, як розвиватиметься хвороба. Критерієм вибору варіанта лікування має бути гістологічна характеристика, тобто дослідження зразка тканини, взятого за біопсії. Будь-які зафіксовані зміни молочної залози вимагають регулярного кваліфікованого спостереження.

Онкологічне захворювання

Аденокарцинома – залізиста пухлина, яка може виходити з проток або з часток молочної залози. Аденокарциноми бувають інфільтративними та неінфільтративними.

Інфільтративна пухлина проникає через поверхневий шар клітин та добирається до судин. Це означає, що ракові клітини можуть потрапляти до судинного русла та потенційно давати метастази, поширюючись організмом. Таким чином, інфільтративна карцинома – пухлина, здатна вбивати.

Неінфільтративні пухлини не доростають до судинного русла і неспроможні давати метастаз. Це рання форма злоякісного новоутворення, яка поступово, якщо не розпочати своєчасного лікування, стає інфільтративною. Тому неінфільтративні пухлини вимагають також видалення для профілактики подальшого прогресування хвороби.

Існують радіологічні ознаки, що відрізняють інфільтративну та неінфільтративну пухлини. Наприклад, мікрокальцифікати, які виявляються при мамографії, – ознака ранньої неінфільтративної пухлини. Але остаточно визначити тип і вид пухлини можна лише за гістологічними характеристиками, оскільки навіть на тлі ранніх форм часто зустрічається інфільтративний компонент, набагато небезпечніший.

Другий тип злоякісних новоутворень грудей – саркоми. Ці пухлини походять із сполучної тканини молочної залози: зв'язок, судин, нервів. Захворювання досить рідкісне – становить 1–2% від загальної кількості випадків злоякісних новоутворень молочних залоз. Поводяться саркоми агресивніше і, відповідно, вимагають агресивнішого лікування. Хіміотерапія у таких ситуаціях малоефективна. Тому основний метод лікування – якомога рання і якомога радикальніша операція.

Чи є протипоказання до виконання косметичних процедур на молочних залозах?

Якщо молочна залоза здорова, немає жодних обмежень на виконання косметичних процедур. Але перед тим як розпочати будь-які маніпуляції, необхідно переконатися, що у жінки відсутні захворювання грудей. Перед будь-якою косметичною процедурою фахівець має оглянути молочні залози та у разі виявлення ущільнень чи неоднорідностей відправити пацієнтку на діагностику, повноцінне мамологічне обстеження. Метод обстеження залежить від віку жінки: до 35 років – УЗД молочних залоз, після 35 років до УЗД рекомендується додати мамографію, після 40 – мамографія обов'язкова (не рідше одного разу на два роки).

Рак молочної залози зовсім не означає обов'язкове видалення грудей та появу пов'язаних із цим проблем. При сучасному рівні онкопластичної хірургії злоякісну пухлину можна не лише ефективно лікувати, а й зберегти привабливість жінки

Якщо під час обстеження виявиться навіть доброякісне захворювання, жінці необхідно проконсультуватися з лікарем-мамологом. Зокрема, фахівець-косметолог має знати, що при масажі, наприклад, великі кісти можуть запалюватися. Якщо виявляють злоякісну пухлину або виникає хоча б найменша підозра на її наявність, потрібно відкласти косметичні процедури, пройти повну діагностику та за необхідності своєчасно розпочати лікування.

Чи небезпечне для грудей часте відвідування солярію?

До раку молочних залоз, як і до багатьох інших злоякісних захворювань, засмага не має відношення. Але доведено, що вона має пряме відношення до раку шкіри. Надмірна інсоляція – серйозний фактор ризику виникнення меланоми, базальноклітинної та плоскоклітинної карцином шкіри. Особливо обережними мають бути світлошкірі жінки.

Про рак грудей

Рак молочної залози – найпоширеніше за смертністю онкологічне захворювання серед жінок. Усі фахівці-косметологи, які мають справу з грудьми, мають пам'ятати про це та розуміти важливість проведення скринінгу (обстеження здорового населення). Хвороба у початковій стадії перебігає безсимптомно. Проявляє себе пухлина лише ускладненнями, коли лікування значно складніше та дорожче. Тому обстеження слід виконати до того, як з'являються скарги. Проведення скринінгу перед курсом косметичних процедур має стати обов'язковою рекомендацією. Сьогодні доведено, що скринінг достовірно знижує смертність раку молочної залози.

Якщо все ж таки виявлена злоякісна пухлина, лікування має бути комплексним і правильним, відповідати міжнародним стандартам. Досягти цього можна лише у спеціалізованих медичних центрах, де сконцентровані усі ресурси: професіонали високого класу, необхідне обладнання й технології. Рак молочної залози зовсім не означає обов'язкове видалення грудей та появу пов'язаних із цим проблем. За сучасного рівня онкопластичної хірургії злоякісну пухлину можна не тільки ефективно лікувати, а й зберегти привабливість жінки і навіть іноді покращити форму грудей відповідно до бажання пацієнтки. Потрібно лише подолати страх та упередження.

Ця стаття є частиною спецпроєкту Пластична хірургія та косметологія

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЄКТ. Пластична хірургія та косметологія

Література:

Андрій Жигулін, лікар-онколог, хірург, керівник Центру сучасної мамології клініки «ЛIСОД» (Україна, Київ)

  • KOSMETIK international journal, №2 (56) / 2014