Обгортання у корекції фігури

Наталія Кіщенко, біохімік, провізор-косметолог, керівник інформаційного відділу ТОВ «Інтеркосметік Груп» (Україна, Київ)

Локальні жирові відкладення призводять до збільшення обсягів та дисгармонії контурів тіла. Суворі дієти та фізична активність у цих випадках зазвичай неефективні. Такі жирові відкладення не пов'язані із зайвими кілограмами і зустрічаються у людей з абсолютно нормальною вагою. Особливістю всіх локальних форм ожиріння є відносна стійкість їх обсягу та форми, які можуть зберігатися навіть при значному схудненні. Позбутися надлишків жиру в проблемних зонах непросто, і пов'язано це з фізіологією жирової тканини.

В основі діяльності жирової клітини (адипоциту) лежать два протилежні процеси: ліпогенезис, тобто утворення жирів, і ліполіз – їхнє розщеплення. Регуляція таких різноспрямованих процесів складна та здійснюється як на внутрішньоклітинному рівні, так і на рівні всього організму. Якщо рівновага цих двох механізмів порушується у бік ліпогенези, надлишок жиру накопичується в жирових клітинах, і виникає їх гіпертрофія.

Локальні жирові відкладення – це видимі прояви целюліту. Як і більшість порушень, що поступово розвиваються, целюліт починається з порушення кровообігу, що призводить до погіршення мікроциркуляції, збільшення проникності стінок судин, набряку. Важливо мати на увазі, що гіподерма має низку специфічних особливостей мікроциркуляторного русла. Якщо в більшості тканин кожна клітина розташовується на відстані 20-30 мкм від кровоносного капіляра, то в гіподермі цей простір зведений до мінімуму і капіляри знаходяться поряд з майже кожним адипоцитом. Швидкість накопичення жиру в адипоцитах залежить від інтенсивності кровообігу жирової тканини: при прискоренні кровотоку посилюється ліполіз, при уповільненні – ліпогенезис.

Накопичення та видалення жирів в адипоцитах регулюється через α- та β-адренорецептори, розташовані на клітинній мембрані адипоциту. Активація α-рецепторів стимулює синтез жирів, а β-рецепторів – ліполіз. У більшості жінок в області стегон, живота та на сідницях α-рецепторів приблизно в 6 разів більше, ніж β-рецепторів. Це пояснює виникнення у цих областях тіла локальних жирових відкладень. Максимальна кількість α-рецепторів розташована в ділянці живота, тому при надмірному надходженні в організм калорій саме живіт першим отримує свою частку жиру, а потім довго утримує його.

В адипоциті процес утворення та накопичення жиру переважає його руйнування, в результаті відбувається збільшення обсягу клітин при постійному їх кількості.

Розвитку целюліту сприяють зміни у сполучній тканині, що призводять до розвитку застійних явищ, в умовах яких розщеплений жир повторно захоплюється адипоцитами та знову запасається у жирових вакуолях. У зв'язку з цим стратегія боротьби з локальними жировими відкладеннями повинна включати не лише активацію ліполізу в адипоцитах, а й відновлення структури та функцій навколишньої сполучної тканини та покращення мікроциркуляції. Жирова тканина є зоною депонування токсинів, що вивільняються при її руйнуванні. Налагодження шляхів евакуації та знешкодження токсичних продуктів є завданням першорядної ваги.

Крім того, не можна забувати про наступну важливу особливість жирової тканини: жирова тканина – одна з основних ендокринних залоз організму. Вона секретує безліч речовин, таких як лептин, адіполептин, амеліну та ін. При руйнуванні жирової тканини в організмі порушується ендокринний баланс.

Обгортання можна використовувати практично за будь-яких проблем з фігурою або шкірою, варіюючи препарати

Існує чимало методів корекції локальних жирових відкладень, які надають як прямий, і опосередкований липолитический ефект. Зокрема, одним із дієвих та часто застосовуваних методів є обгортання, серед основних завдань яких:

• посилення кровообігу, усунення застою лімфи, зміцнення судинної стінки;
• стимулювання ліполізу;
• покращення стану шкіри на рівні епідермісу та дерми.

Можливості обгортань

Обертання є потужним фізіотерапевтичним методом. Це одна з найпоширеніших у косметології методик, що має як загальні, так і унікальні властивості, характерні для певних типів обгортань. У цілому обгортання надають на організм очищувальну, детоксикаційну, загальнозміцнюючу дію, що підвищує імунітет. В результаті обгортання шкіра насичується мінералами, активізуються лімфодренажні процеси та кровообіг, активізуються обмінні процеси. Спектр показань до цієї процедури дуже широкий, обгортання можна використовувати практично за будь-яких проблем з фігурою або шкірою, варіюючи препарати. Для обгортань застосовуються ті склади, які містять високу концентрацію діючих речовин, отже, і надають виражене терапевтичне вплив на зони целюліту, локальні жирові відкладення і атоническую шкіру. Для більшої ефективності та кращого проникнення активних інгредієнтів у гіподерму обгортання поєднують з ручним масажем, який стимулює кровообіг і покращує струм лімфи в судинах, що дренують жирову тканину.

Види обгортань та механізм дії

Кожне обгортання має свою домінуючу властивість і призначене для вирішення певної проблеми. Обгортання можна умовно класифікувати за такими характеристиками, як:

• активні діючі компоненти: водоростеві, грязьові, сольові, на основі глини, масляні, з кофеїном, альгінатні, винні, фітотерапевтичні, мультивітамінні, шоколадні, медові, на основі зеленого чаю, червоного винограду тощо;
• температурний режим: гарячі (термоактивні), холодні (кріогенні), нейтральні (ізотермічні), контрастні;
• площа нанесення: загальні, зональні;
• необхідність використання душової кабіни: змивні та незмивні;
• спрямованість: антицелюлітні, дренуючі, детоксикуючі, ліфтингові, моделюючі і т.д.

Найбільшого поширення набули такі типи обгортань, описані нижче.

Гарячі обгортання зазвичай роблять по всьому тілу, оптимальна температура – 38 °З. Тепло сприяє розкриттю пір і кращому проникненню в шкіру активних речовин, які інтенсивно посилюють кровотік, мають судинозміцнювальну та дренажну дію, виводять токсини, стимулюють усі обмінні процеси. Гаряче обгортання активізує процес ліполізу, «апельсинова кірка» розгладжується, зміцнюються стінки судин, моделюється фігура. Але термоактивні обгортання не всім показані: при варикозі, куперозі та інших судинних патологіях їх не рекомендують. При поганому стані судин застосовують холодні обгортання.

Холодні обгортання, навпаки, найчастіше проводяться окремих ділянок тіла. Їх використовують як альтернативу гарячим, за наявності протипоказань чи самостійну процедуру. Під час холодного обгортання виникає ефект гри судин: спочатку їх звуження, потім розширення, у тому числі з резервних капілярів. Холодні види обгортань сприяють зміцненню судинної стінки, зняттю набряку, активізації ліполізу (за рахунок викиду катехоламінів). Це дуже ефективний метод лікування целюліту.

Під час контрастного обгортання, що проводиться після гарячого, на ту саму ділянку тіла накладають водоростеву маску з ефектом, що охолоджує. Можна поєднувати різні типи обгортань на різних зонах: гаряче – в областях з целюлітом (ягідниці, стегна, живіт), а холодне – на ділянках з в'ялою шкірою. Це сприяє покращенню її тонусу.

Протипоказаннями до всіх видів обгортань будуть гострі запальні та інфекційні хвороби, захворювання шкіри на гострій стадії, гінекологічні захворювання, гіпертонія та серцево-судинні захворювання, проблеми з лімфатичними судинами, вагітність та критичні дні

Водорістові обгортання – один із найефективніших методів лікування, що поєднують у собі можливості місцевого та загального впливу на метаболізм. Курс обгортань дозволяє поліпшити стан нервової та ендокринної систем, від яких залежить баланс ліполізу та ліпогенези та водно-сольовий обмін. Сприяє зменшенню ознак целюліту та усунення застійних явищ у жировій тканині. Водорості обгортання активізують розщеплення локальних жирових відкладень завдяки стимуляції адренорецепторів жирових клітин, підтримують виведення рідини та токсинів. Позитивно діють на шкіру та сприяють оздоровленню організму загалом.

Грязьові обгортання. Бруд – складний природний біохімічний комплекс, що надає різнобічний вплив на організм. У них містяться мінеральні та органічні сполуки, вітаміни та біогенні стимулятори. Грязьові обгортання значно зменшують прояви целюліту, сприятливо впливають на кровообіг, нервову систему, обмін речовин, зміцнюють сполучну тканину, розгладжують шкіру.

Бандажні обгортання посідають особливе місце серед процедур обгортання. Вони прості та зручні у використанні: тіло обертається еластичними бинтами, просоченими спеціальним складом залежно від типу обгортання. Бандажні обгортання надають глибокий вплив на тканини і роблять їх більш стійкими до різних целюлітних утворень, активізують кровообіг у шкірних покривах, за рахунок компресійного тиску на шкіру надають виражену дренажну дію. Важливою перевагою бандажного обгортання є пролонгований ефект. Речовини, які потрапляють на шкіру, продовжують працювати після закінчення процедури.

Таблиця. Вплив деяких видів обгортання на шкіру.

Схема проведення процедури обгортання

Як правило, протокол проведення процедури обгортання складається з чотирьох етапів, хоча деякі програми можуть відрізнятись від наведеної схеми.

• Очищення та скрабування. Легкий масаж із скрабом необхідний для більш глибокого та швидкого проникнення активних речовин у епідерміс.
• Нанесення провідника-концентрату (гелю або сироватки), а потім основного засобу для обгортання. Тіло обертається плівкою і, залежно від типу обгортання, що застосовується, і поставлених завдань, встановлюється температурний режим в термоковдрі. Тривалість обгортання різних методиках різна і варіює від 30 до 45 хв. Після закінчення належного часу препарат для обгортання змивається в душі або забирається вологими рушниками.
• Застосування активного ручного масажу на завершальному етапі значно підвищує ефективність програми. Після процедури слід утриматися від водних процедур (душа, ванни) протягом 7-8 годин, оскільки препарати, нанесені на шкіру, мають пролонговану дію і продовжують працювати ще деякий час.

Тип обгортань та кількість процедур підбирають суто індивідуально для кожного клієнта. Зазвичай курс складається з 10-15 сеансів, які проводяться 2 рази на тиждень, і його бажано повторювати двічі на рік. Підтримуючий курс – 1 раз на 2 тижні. Результати залежать від ступеня вираженості жирових відкладень та індивідуальної реакції організму.

Найпопулярнішим компонентом антицелюлітної косметики є бурі водорості – ламінарія та фукус.

Протипоказаннями до всіх видів обгортань будуть гострі запальні та інфекційні хвороби, захворювання шкіри на гострій стадії, гінекологічні захворювання (полікістоз яєчників, фіброміома матки), пухлинні процеси, гіпертонія та серцево-судинні захворювання, проблеми з лімфатичними судинами та ендокрин . Слід пам'ятати, що гарячі обгортання не застосовують при варикозному розширенні вен, тромбофлебіті та інших захворюваннях судин.

Активні компоненти

Виділяють наступні різновиди активних компонентів, які включають засоби для обгортань:

• речовини ліполітичної та ферментної дії: засоби, здатні стимулювати розщеплення жиру в адипоцитах, вважаються обов'язковим компонентом усіх антицелюлітних препаратів. Такими властивостями володіють речовини, які стимулюють β-адренорецептори (бурі водорості, гуарану, зелений чай) та інгібують фермент фосфодіестеразу (ФЕД) – кофеїн, теофілін, теобромін;
• речовини дренувальної дії: за рахунок активізації мікроциркуляції вони сприяють активнішому виведенню продуктів ліполізу, зміцнюють стінки судин. Серед них гінкго білоба, голка шипувата, кінський каштан, глід, арніка гірська, червоний виноград, троксерутин, біофлавоноїди, а також вітаміни А, С, Е, РР;
• речовини, що впливають на енергетичний баланс, - L-карнозин, амінокислота креатин, коензим А. Але однієї стимуляції ліполізу для досягнення стійкого ефекту недостатньо, оскільки вільні жирні кислоти, що утворилися в результаті ліполізу, можуть залишитися в тій же жировій тканині. Тому в багато засобів вводять речовини, що підсилюють ефективність спалювання жирів у мітохондріях;
• речовини зміцнюючої дії, що сприяють відновленню тонусу та пружності шкіри, – морський салат, центелла азіатська, гамамеліс, вітаміни, мінерали;
• речовини відновлювальної дії – екстракти хвоща, плюща, ехінацеї;
• речовини тонізуючої дії – ментол, камфора, кінський каштан, ефірні олії евкаліпту, розмарину, лимону.

Найпопулярнішим компонентом антицелюлітної косметики є бурі водорості – ламінарія та фукус. Використовують різні види ламінарії (Laminaria japonica, L. ochroleuca, L.digitata saccharina) та пухирчастий фукус (Fucus vesiculisis). Вони містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни А, В, С, Д, К, а також багато мінералів: цинк, залізо, кальцій, калій, йод, сірку, натрій, хлор, фосфор, магній, кобальт, марганець, бор, кремнію. Екстракти бурих водоростей стимулюють β-адренорецептори адипоцитів та ліполіз, покращують мікроциркуляцію, підвищують тонус шкіри та судин, виводять токсини. Йод, що міститься у водоростях у легкозасвоюваній формі, за рахунок нормалізації вироблення гормонів щитовидної залози призводить до відновлення порушеного ліпідного та водно-сольового обміну.

Другий за поширеністю компонент – це похідні ксантину: кофеїн, теофілін, теобромін, диметилксантин та ін. мате.

Зокрема, дія ксантинів зводиться до наступного:

• по-перше, вони стимулюють процеси розщеплення жирів, знижуючи активність ферменту фосфодіестерази, завдяки чому в адипоциті збільшується рівень цАМФ (циклоаденозинмонофосфат) та активізуються процеси розщеплення ліпідів. У нормальних умовах рівень цАМФ залишається низьким, оскільки фермент фосфодіестераза контролює його концентрацію, що перешкоджає активації ліполізу;
• по-друге, ксантини блокують процес диференціювання преадипоцитів в адипоцити, запобігаючи формуванню нових жирових відкладень;
• по-третє, ксантини покращують підшкірну мікроциркуляцію, що сприяє виведенню із проблемної зони надлишків води та розщепленого жиру.

Це далеко не повний перелік активних речовин, які застосовуються у складі препаратів для обгортань. Різноманітність екстрактів дозволяє підібрати індивідуальну програму лікування целюліту.

Висновок

Пошук ефективних засобів корекції локальних жирових відкладень ведеться постійно. Накопичений досвід свідчить, що ідеальної процедури немає. Розвиток локальних жирових відкладень має комплексний характер і пов'язане з розбалансуванням багатьох систем організму. Протистояти цьому процесу можна лише поєднуючи різні методики, косметичні засоби, фізичні вправи, раціональне харчування. Тільки послідовна та постійна робота з оздоровлення всього організму та локальних областей з ознаками целюліту принесе стабільний та добрий результат.

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №1 (55) / 2014