Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Якість шкіри

Профілактика фотостаріння

Пігментація шкіри та її корекція

Порушення меланінової пігментації класифікуються в дерматокосметології як:

<ul>
	<li>первинні, або вроджені, меланінові гіперпігментації (гіпермеланози (ГМ), які являють собою ембріональні вади розвитку шкіри і можуть проявлятися з народження або виникати пізніше. До них належать вроджені (пігментні невуси) або спадково зумовлені (ластовиння &ndash; ephelides, меланоз періорбітальний, лентигіноз) пігментації;</li>
	<li>набуті ГМ, які обумовлені активацією меланогенезу внаслідок різноманітних екзо- або ендогенних причин. До набутих ГМ належать мелазма, хлоазма, токсична меланодермія (меланоз Ріля), меланодермія при ендокринних захворюваннях, медикаментозні гіперпігментації.</li>
</ul>

<h2>Набуті ГМ</h2>

Мелазма &ndash; це набутий ГМ, представлений плямистою гіперпігментацією різноманітних форм та розмірів, в основі якого лежить підвищена чутливість меланоцитів до УФ-впливу внаслідок ендогенних причин: захворювань печінки, туберкульозу, пелагри, пухлин. Спостерігається як у жінок, так і у чоловіків, найчастіше локалізується на обличчі, проте може виникати на будь-яких ділянках тіла. Мелазму слід вирізняти посеред інших гіперпігментацій, зокрема медикаментозно зумовлених, токсичних, пов&rsquo;язаних з ендокринними захворюваннями, вроджених тощо.

Хлоазма &ndash; це також набутий ГМ, який є гормонально зумовленим і пов&rsquo;язаним виключно з жіночими статевими гормонами (на відміну від мелазми), тому цей термін має більш вузьке значення і вживається лише стосовно жінок. Може бути представлена гіперпігментацією у вигляді неправильної форми окреслень на щоках, в ділянці чола, верхньої губи, навколо сосків, по серединній лінії живота.

Серед причин хлоазми називають як фізіологічні (вагітність), так і патологічні (хвороби яєчників: полікістоз, пухлини тощо).&nbsp;

Набуті медикаментозні ГМ &ndash; це дифузні, або обмежені, гіперпігментації будь-якої форми та розміру, різної локалізації, в тому числі на обличчі, що зумовлені прийомом таких медикаментів:&nbsp;

<ul>
	<li>антибіотики (тетрацикліни, доксициклін, фторхінолони та ін.);</li>
	<li>сульфаніламіди;</li>
	<li>контрацептиви;</li>
	<li>сечогінні;</li>
	<li>проносні;</li>
	<li>антидіабетичні засоби.&nbsp;</li>
</ul>

Меланоз Ріля &ndash; це токсична меланодермія, що виникає переважно на обличчі та шиї внаслідок впливу різних токсичних сполук (наприклад, парів бензину, нафтопродуктів тощо). Захворювання проходить три послідовні стадії розвитку:

<ul>
	<li>еритема;</li>
	<li>пігментація, іноді сітчаста, в поєднанні з роговими папулами;</li>
	<li>пойкілодермія шкіри (&laquo;строката шкіра&raquo;).</li>
</ul>

Набуті ГМ при ендокринних захворюваннях:

<ul>
	<li>меланодермії при пухлинах гіпофіза або надниркових залоз &ndash; хвороба Аддісона, що характеризується первісним потемнінням долонь, підошов, ділянки складок з подальшою дифузною зміною кольору шкіри;</li>
	<li>пігментно-папілярна дистрофія шкіри (Acanthosis nigricans) &ndash; прояв паранеопластичного дерматозу (рак шлунка) або ендокринопатії (потемніння та стовщення шкіри в ділянці великих складок).</li>
</ul>

<h2>Диференційна діагностика</h2>

Ефективність дерматокосметологічних заходів при мелазмах залежить не стільки від вибору депігментуючих косметологічних впливів, скільки від визначення виду ГМ, встановлення чинника розвитку і насамперед &ndash; вирішення питання про доцільність впливу. І лише потім може розглядатися можливість застосування того чи іншого методу.&nbsp;

<blockquote>
Особливу обережність необхідно виявляти під час диференційної діагностики у випадку з пігментними невусами.&nbsp;
</blockquote>

Невус spilus &ndash; пігментна пляма cвітло-брунатного кольору з дрібними темними скупченнями, що має найчастіше зостериформне або сегментарне розташування.&nbsp;

Галоневус (невус Сеттона) &ndash; пігментний невус, оточений зоною депігментації. Найчастіше спостерігається в дітей і молодих осіб, може виникати спонтанний регрес.

Невус Беккера &ndash; локальні гіперпігментації, зазвичай в ділянці плечового пояса, з гіпертрихозом у межах невуса. Спостерігаються переважно в чоловіків і є вадою розвитку (гамартромою). Посилюються при інсоляції.

Кожен невус у своєму розвитку проходить кілька стадій:&nbsp;

<ul>
	<li>суміжний внутрішньоепідермальний невус &ndash; пігментна пляма брунатного або чорного кольору з гладенькою поверхнею діаметром до 5 мм, що поступово збільшується, не виявляється пальпуванням і зазвичай спостерігається в дитинстві або юнацтві;&nbsp;</li>
	<li>епідермодермальний, або змішаний, невус &ndash; опукліший, діаметр біля 7 мм, менш інтенсивно пігментований, має вигляд папули або папіломатозного утворення на ніжці;</li>
	<li>дермальний невус, який може підніматися над поверхнею та набувати кольору шкіри (можливий спонтанний регрес із розвитком периневусного вітиліго).&nbsp;</li>
</ul>

Вроджений меланоцитарний невус (гігантський пігментований невус) &ndash; виникає з народження, може мати або малий розмір (не більше ніж 1,5 см у діаметрі), або навпаки займати певний (досить великий) сегмент тіла. Нерівномірно пігментований, піднімається над поверхнею шкіри, зазвичай має нерівний рельєф і вкритий жорстким волоссям.

Диспластичний меланоцитарний невус (невус Кларка) &ndash; велика пігментна пляма (6-12 мм) неправильної форми з нерівномірним забарвленням, завжди має плямистий компонент, пласка або піднімається над поверхнею. Має високий ризик малігнізації внаслідок збереження проліферативної активності незрілих меланоцитів в епідермісі. Розташований переважно у верхній частині тулуба.

Невус Шпітц (веретеноклітинний меланоцитарний невус) &ndash; вроджене або набуте невоїдне меланоцитарне утворення, подібне до меланоми, у вигляді безсимптомного пухлиноподібного утворення чітко окресленої пласкої або напівкулястої форми. Може бути еластичним або щільним, світло-червоного, брунатного або чорного кольору. Можливі зростання і малігнізація.

Невус Ота&nbsp;&ndash; ділянка гіперпігментації шкіри обличчя в зоні іннервації трійчастого нерва, переважно від синьо-чорного до темно-брунатного кольору. Буває суцільним або дрібно поцяткованим.&nbsp;

Невус Іто вирізняється локалізацією в ділянці лопатки та надключичної зони.&nbsp;

Перед призначенням косметологічної процедури при ГМ необхідно з&rsquo;ясувати причини пігментації та встановити наявність впливу чинників у цей момент. Далі слід відповісти на запитання, чи можна цю проблему вирішити косметологічними засобами. Якщо відповідь позитивна, обираємо потрібну тактику: фотозахист, відлущування (різного ступеня та глибини), вплив на меланогенез.

&nbsp;

Набуті гіпермеланози: диференційна діагностика