Можливості корекції періорбітальної зони

Logo

Пріоритет при виборі аналізованої методики - мінімізація травматичного впливу та скорочення термінів реабілітації.


Ольга Василенко , пластичний хірург, головний лікар Клініки пластичної хірургії Інституту дерматокосметології доктора Богомолець


Методик корекції періорбітальної зони дуже багато: від банального візажу і до радикального способу — блефаропластики. Це тільки здається, що все просто: прийшов у будь-який салон і отримав вичерпну консультацію практично з усіх питань щодо покращення зовнішнього вигляду. Але на практиці все значно складніше, і твердження, що допоможе лише це, не завжди відповідає дійсності.

Зараз справді є величезна різноманітність методик «примноження краси та її вдосконалення». Пов'язано це не лише з кількістю препаратів на ринку естетики, а й з можливими комбінаціями їх застосування для отримання найкращих результатів. Останні досягнення в галузі естетичної медицини допомагають не лише відстрочити оперативне втручання, скоротити терміни післяопераційної реабілітації, нівелювати мімічні та зменшити гравітаційні зморшки, а й надати шкірі здорового вигляду. Вивчення та корекція гормональних змін, створення косметики на клітинному рівні та тісна взаємодія фахівців у різних галузях медицини дозволяє значно продовжити молодість.

Ритм сучасного життя та підвищені вимоги до іміджу внесли відповідні корективи у відносинах пацієнта та лікарів, які практикують у галузі естетичної медицини. Як наслідок цього стало просто необхідною тісна взаємодія між хірургами і косметологами. Здається, ще нещодавно фахівці сперечалися, що ефективніше: пластична хірургія чи консервативні методи поліпшення зовнішнього вигляду? Кожен відстоював свої методи. Але настав час, перестали існувати інформаційні кордони, фахівці стали більш відкритими, і всі ми знаємо, як «продовжують» молодість на заході.

Працюючи в цій сфері майже три десятки років, я надзвичайно позитивно ставилася до введення в практику майже всіх ін'єкційних методик, лазерних впливів на шкіру, пілінгів, всіх видів фізіопроцедур та багато чого ще. Мені пощастило провести не один десяток тисяч оперативних втручань в естетичній медицині, але бажання мінімізувати травматичну дію та скоротити терміни реабілітації завжди стояли у мене у пріоритеті при виборі тієї чи іншої методики втручання.

Найулюбленішою операцією для мене була і залишається блефаропластика. Не тільки тому, що «очі — дзеркало душі», а тому, що первинний контакт — це візуалізація, від якої дуже залежить в подальшому при спілкуванні.

За останнє десятиліття пластичні хірурги перестали створювати копії, віддаючи перевагу індивідуальності, а останні роки йдуть під гаслом «старіти красиво». Що це означає? Це означає, що робити лялькові обличчя та повністю прибирати міміку вже не модно. Модно не втратити свою індивідуальність – з незначними зморшками, але блиском в очах та доглянутою шкірою обличчя, шиї, зони декольте.

Усього цього можна досягти, вдаючись до сучасних методик омолодження, включаючи тредліфтинг, пілінги, ін'єкційні методики. Я навіть згодна з тим, що при вираженій нососльозній борозні можна її заповнювати філерами та проводити біоревіталізацію. Але я не можу погодитися з тим, що при виражених жирових грижах варто додавати філери для згладжування грижових випинань. Введення філерів збільшує тиск на очне яблуко за рахунок гідрофільності як препарату, так і гриж. У пацієнтів частіше з'являється головний біль, втомлюються очі, а набряклість робить очі візуально значно вужчими. Ось чому я все-таки рекомендую за наявності великих спадкових жирових гриж проводити блефаропластику — вона дасть відмінний результат, значно підвищить настрій і самооцінку пацієнта, що стимулюватиме його не втратити отриманий естетичний ефект, а значить — систематично відвідувати косметолога.

Приймати рішення про проведення пластичної операції мають троє: пацієнт, який оперує хірург і косметолог, який у післяопераційному періоді «примножуватиме і підтримуватиме» знову набуту красу. Важливо провести оперативне втручання тоді, коли шкіра ще зовсім втратила еластичність, круговий м'яз ока не втратила здатність до скорочення, а стан здоров'я дозволяє провести операцію без особливих обмежень.

Важливо не лише провести операцію, а й підготувати шкіру пацієнта до неї. Існують різні методики підготовки шкіри пацієнта до проведення пластичної операції. Щоб після спілкування пластичного хірурга та пацієнта отримати бажаний результат, в арсеналі косметолога мають бути різні методи на область оперативного втручання.

  • Застосування в ранньому періоді безконтактних післяопераційних фізіопроцедур – магнітотерапії, ультрафонофорезу та палейротерапії (світлолікування) – забезпечує підвищення імунологічної реактивності та покращення мікроциркуляції. Активізуються метаболічні процеси, прискорюється розсмоктування фібрину, лейкоцитарної інфільтрації, що і пояснює легку знеболювальну, протинабрякову та протизапальну дію.
  • Застосування масок виправдане тоді, коли через певні обставини небажано проводити масаж, а легка компресія або нанесення препаратів, що зменшують набряки, просто необхідне.
  • Лімфодренажні масажі зменшують післяопераційні набряки та лімфостаз. Застосування їх можливе, починаючи з 7-8-го дня після операції, проте сила та глибина впливу має бути пропорційна терміну, що пройшов після операції.
  • Проведення пілінгів завжди пріоритет косметологів: вам вирішувати, що найбільше підійде шкірі пацієнта. Найголовніше — зменшити віковий гіперкератоз, що, своєю чергою, зменшить товщину епідермісу, а зроговіння стане рівномірнішим.
  • Мезотерапія та біоревіталізація покращує якість шкіри за рахунок покращення її трофіки та стимуляції репаративних процесів.

І, нарешті, після всіх ваших зусиль пацієнт добре виглядає, його очі світяться. Залишилося завдати останніх штрихів — провести ін'єкції ботулотоксину, контурну пластику, пілінг… Та ще багато чого! Ось тепер вашій фантазії та знанням є де розгулятися.

Вперше опубліковано: Косметолог №1, 2017

Читайте також