Ліпофілінг: заповнення аутологічною жировою тканиною

Владлена Аверіна, лікар дерматовенеролог, науковий директор конференції «Портрет складного пацієнта», президент Асоціації естетичної гінекології та андрології, член Наукового комітету AMWC Monaco, AMEC Париж, ICAD (Бангкок)

Денис Юрченко, хірург вищої категорії, пластичний хірург, засновник Клубу пластичних хірургів України, учасник Українського товариства естетичної медицини

Пластичні хірурги, а тепер і дерматокосметологи можуть запропонувати випробуваний малоінвазивний метод заповнення зморшок, заповнення об'ємів та дійсно ревіталізації шкіри шляхом ліпофілінгу.

Ліпофілінг - це заповнення аутологічною жировою тканиною відсутніх об'ємів на обличчі та тілі. Результатом процедури є не тільки вирівнювання складок та відшкодування об'ємів, а й помітне покращення якості шкіри.

Для дерматокосметологів найближчим часом методика ліпофілінгу стане новим трендом. Забір жиру з підшкірно-жирової клітковини в межах 15-20 мл з подальшим приготуванням філлера з аутожиру і введенням його в обрані ділянки обличчя і тіла - процедура, зрозуміла пацієнтам і добре сприймається ними. На відміну від інших наповнювачів, аутожир не відкидається організмом, не викликає алергічних реакцій і має тривалий омолоджуючий ефект.

Працюючи з PDO-нитками, Aptos або іншими, а також з ліполітичними коктейлями, ми працюємо в підшкірно-жировій клітковині та поверхневих жирових пакетах, що також є «точкою застосування» забору жирової тканини. При використанні «закритої системи» метод абсолютно безпечний та повністю виключає інфікування, тому доступний для проведення дерматокосметологом в маніпуляційних умовах.

Вперше таку систему в Україні представив її розробник, італійський пластичний хірург Маріо Гойсіс у рамках конференції «Портрет складного пацієнта».

Однією з основних переваг методу є одержання 15-20 мл аутологічного філера, що за волюмізуючими здібностями відповідає 10-12 мл гіалуронового філера. Доведено також, що, крім поповнення обсягів тканин, в результаті ліпофілінгу відбувається їхнє омолодження завдяки мезенхімальним стовбуровим клітинам, що містяться в жировій тканині. Стовбурові клітини стимулюють зростання кровоносних судин у пересадженому жирі та регенеративні процеси, що позитивно позначається на якості шкіри.

Проведення процедури

Процедура є малоінвазивною та виконується під місцевою анестезією. Жир, що використовується для пересадки, може бути вилучений з будь-якої частини тіла (живот, боки), де міститься необхідна кількість.

Після ін'єкційної анестезії розчином Кляйна проводять аспірацію жиру спеціальною канюлею з перфорацією у закриту систему. В даному випадку не йдеться про класичну ліпосакцію, метою якої є ремоделювання тіла із забором великої кількості жиру. Для ліпофілінгу необхідно лише 15-20 мл жирової тканини. У системі аспірований жир перед введенням фільтрують та очищають. Потім готовий аутологічний філер вводять канюлями 21-22G.

Жир вводиться повільно, повністю інтегруючись у навколишні тканини, що дозволить йому швидко прорости судинами та збільшить ймовірність його приживлення.
Втрати жиру через реабсорбцію організмом неминучі і становлять до 30% обсягу, що вводиться.

Тривалість збереження ефекту ліпофілінгу визначається багатьма факторами: місцем, методом забору, кількістю та зоною введення, індивідуальними особливостями. Жир, що залишається через 6 місяців після ліпофілінгу, зберігається назавжди (близько 70%). Після 4-6 місяців, при необхідності, може бути виконано повторне пересадження жирової тканини для досягнення бажаного результату. Повторні процедури потрібні приблизно 30% пацієнтів.

Оскільки 25-30% пересаджених жирових клітин не виживають, зазвичай при ліпофілінгу проводиться невелика гіперкорекція проблемних зон.

Протипоказання та небажані наслідки

Протипоказання у методу такі самі, як і в інших ін'єкційних процедур:

• цукровий діабет;
• порушення згортання крові;
• онкологічне захворювання;
• інфекційні захворювання;
• серцево-судинні патології;
• захворювання сполучної тканини в гострій та хронічній формі;
• психічні розлади;
• період менструації – при ліпофілінгу грудей.

Небажані наслідки ліпофілінгу перераховані у порядку частоти прояву:

• тривалий набряк (до 3-4 місяців) під або над зоною корекції;
• часткова реабсорбція введеного жиру через невдале приживлення;
• нерівна поверхня шкіри;
• пігментація шкіри в обробленій ділянці.

До ускладнень даного методу належать:

• асиметрія;
• бугристість, нерівність рельєфу;
• біль у оброблених ділянках;
• грануляція тканин;
• виникнення гематом та набряклості в місці забору;
• зміна чутливості шкіри в зоні забору та введення

Більш серйозні ризики включають ускладнення після введення місцевого анестетика та жирової емболії, що спричинена введенням жиру в кровоносну судину.

Подібні ускладнення можуть виникнути як через неправильну техніку проведення процедури, так і через індивідуальну реакцію організму на ліпофілінг.

Як істотний недолік процедури слід згадати про ризик повного розсмоктування пересадженої жирової клітковини з часом.

Загалом процедура триває 1-1,5 години, залежно кількості зон введення.

Попередній результат операції можна оцінювати за 10-14 днів.

Повна реабілітація настає за кілька місяців, коли пересаджена жирова тканина остаточно приживається - проростає капілярною сіткою і починає повноцінно функціонувати.

Післяопераційна реабілітація вимагає від пацієнта дотримання деяких обмежень: протягом тижня уникати фізичних навантажень, теплових та водних процедур.

Тривалий результат може варіювати в залежності від фізіологічного стану організму: клімаксу, вагітності, збільшення та втрати маси тіла.

Найчастішими зонами для заповнення обсягу є обличчя, руки, зовнішні статеві органи. Інші зони (груди, сідниці, гомілки) вимагають більшої кількості аутологічного філера.

Ще однією перевагою даного методу є приготування біоревіталізуючої емульсії з аутологічного філера. Для цього використовується спеціальний фільтр, що подрібнює та гомогенізує отриману жирову тканину. Емульсія вводиться папульно та лінійно ретроградно для покращення якості шкіри (ущільнення, зволоження, регенерації).

На світлині.

До та після проведення ліпофілінгу. Фото надані доктором Маріо Гойсіс

Вперше опубліковано «Косметолог» №6 2017