Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Психологія

<a href="https://afisha.bhub.com.ua/magazines/kosmetolog" style="text-align: center;" target="_blank"><img alt="" src="https://pro.bhub.com.ua/cosmetology/upload/files/%D0%A1%D0%90%D0%99%D0%A2/BANER_PROCosm-podpiska.gif" style="width: 1200px; height: 200px;" /></a><hr /> Михайло Юдін, к. м. н., лікар вищої категорії<hr /><div> Дисморфофобія (Morselli E., 1886) - психічний розлад, при якому людина надмірно стурбована незначним дефектом або особливістю свого тіла. Зазвичай це починається у молодому чи підлітковому віці. У жінок може виявлятись у постменопаузальному періоді. При дослідженні поширеності даного захворювання встановлено, що у 1-2% населення відзначені симптоми дисморфофобії, що вказують на помірні ознаки розладу. Безумовно, насамперед на дисморфофобію необхідно звернути увагу фахівцям естетичної медицини. Це пов&#39;язано з тим, що патологічна фіксація уваги на шкірі виявлена в 73% випадків і займає першу позицію серед інших проблем, що викликають незадоволення зовнішністю (Dr. Katharine Philips). Тобто насамперед люди з таким розладом йдуть до косметолога і хочуть щось покращити у своїй зовнішності. Найбільш поширена ця хвороба у хворих, які страждають на різні форми вульгарних вугрів, розацеа. Особливість перебігу дисморфофобії проявляється в тому, що вона має хронічний характер та погіршує якість життя пацієнта. З одного боку, стежити за своєю шкірою – це правильно та необхідно. Але такі клієнти будуть постійно незадоволені своїм зовнішнім виглядом. Лікарю-косметологу необхідно визначити супутні симптоми. Це важливо у таких ситуаціях, коли ви спостерігаєте постійні депресивні настрої. Клієнт нестримно слідує ритуалам, які можуть змінювати їхнє життя, тобто можлива наявність обсесивно-компульсивного синдрому. Також дисморфофобія може бути коморбідна генералізованим тривожним розладом. При цьому є надмірне хвилювання з численних приводів, у тому числі з приводу фізичної нестачі, що порушує нормальне життя хворого. Також психологи виділяють такі симптоми дисморфофобії:<ul dir="ltr"><li role="presentation"> симптом дзеркала - пацієнт часто дивиться в дзеркало з метою визначити ракурс, при якому його недолік не такий видно, при цьому увага прикута найчастіше до «недосконалої» частини тіла;</li><li role="presentation"> симптом &quot;фотографії&quot; - пацієнт не фотографується в страху, що його &quot;недосконалість&quot; може зафіксуватися на довгі роки;</li><li role="presentation"> приховування передбачуваного дефекту - надмірна кількість косметики або відволікання від «нестачі» за допомогою екстравагантного одягу або прикрас. Але що більше пацієнт ховає дефект, то більше він помітний. Це свого роду пастка для хворого;</li><li role="presentation"> нав&#39;язливі дотики до ділянки з передбачуваним дефектом (іноді кожні п&#39;ять хвилин);</li><li role="presentation"> надмірне захоплення ліками, дієтами, різними кремами та косметологічними процедурами;</li><li role="presentation"> надмірне відвідування косметологів, перукарів, пластичних хірургів (пластичні операції часто не приносять задоволення, і все починається знову);</li><li role="presentation"> нав&#39;язливе добування інформації про зовнішність із журналів, передач, книг тощо;</li><li role="presentation"> зниження працездатності та навчальної діяльності через занепокоєння своїм зовнішнім виглядом, аж до втрати робочого місця;</li><li role="presentation"> зниження чи неможливість заводити знайомства, підтримувати дружні та любовні зв&#39;язки через страх не сподобатися, відкидання, аж до відмови виходити з дому (або, наприклад, лише у темний час доби), через підозру, що всі бачать «недолік» і засміють.</li></ul> Також у дерматологічних пацієнтів із дисморфофобією виражена соціальна дезадаптація, у тому числі сімейна. За даними досліджень D.Veale, 74% пацієнток середнього віку перебувають у розлученні. Тобто симптоматика захворювання може доповнюватись проблемами у взаєминах. Клієнт може переживати відчуття незручності у суспільстві, підозри, що інші помічають «дефект», порівнювати свій зовнішній вигляд з іншими людьми. Він може виявлятися нав&#39;язливий пошук інформації (читання книжок, статей, які стосуються «дефекту»). Слід зазначити, що вчені відзначають генетичну схильність до цього розладу. Але також дуже важливими є психологічні та соціальні фактори. Етіологія виникнення та розвитку дисморфофобії поділяється на дві групи. До першої належать психологічні чинники. Доведено, що до дисморфофобії схили особистості є сензитивними, інтроверсованими, з низькою самооцінкою. Також до зони ризику потрапляють особи з нарцисичними та невротичними рисами характеру. При цьому провокуючими факторами можуть виступати насильство, сексуальні травми, критика зовнішності та дражнення однолітками у дитячі роки. Також на розвиток дисморфофобії впливає стиль виховання, якщо, наприклад, акцент батьків робився більше на зовнішній вигляд: «з такою зовнішністю як у тебе в театральний/на телебачення/на конкурси не беруть», «ти не красуня, тому сильно хлопчиками не перебирай, а то заміж не візьмуть» і тому подібні висловлювання батьків, знайомих, друзів, особливо у підлітковому віці. Друга можлива причина дисморфофобії – це психічне захворювання. Йдеться про тривожний розлад, що призводить до нав&#39;язливих думок. Також дисморфофобія може бути пов&#39;язана з шизофренією або психопатіями шизоїдного кола. У цьому випадку вона просто частина маревної концепції. Боротися з такою дисморфофобією марно, тому що в її основі лежить захворювання, яке потрібно лікувати, а невдоволення зовнішністю — лише симптом. Безумовно, методи лікування дисморфобії, викликаної психічною хворобою, та дисморфофобії, яка є неприємним наслідком стресів та загальної невпевненості у собі, відрізняються. У першому випадку спочатку треба займатись хворобою, що лежить в основі патологічного неприйняття свого тіла. У другому – добре допомагає тілесноорієнтована та когнітивна терапія. Слід зазначити, що в деяких випадках психологи рекомендують пацієнтам зробити пластичну операцію (особливо якщо невдоволення викликає особливість, що дійсно псує зовнішність: велика бородавка на обличчі, шрам тощо) — для підвищення самооцінки. Але є й небезпека: людина може не обмежиться однією операцією, а почне вдосконалювати все поспіль, але проблему дисморфофобії не вирішить. Постійні процедури не підвищують самооцінку клієнта, він все одно залишається незадоволеним своєю зовнішністю. А змінити якість його життя може курс психотерапії. Загальновідомо, що хворобу легше запобігти, ніж боротися з нею. Профілактикою дисморфобії у підлітковому віці може бути дбайливе ставлення близьких, їх бажання підняти самооцінку підлітка, пояснити, звідки відбуваються зміни зовнішності і як ставитися до цього. А головне — роз&#39;яснити те, що гарна природність і природність, а сьогодні вона в моді.<div> Вперше опубліковано: Косметолог №5, 2017</div></div>

Клієнт з дисморфофобією на практиці лікаря-косметолога