Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Пігментація шкіри та її корекція

Необхідність лікування гіперпігментації пов&rsquo;язана з тією обставиною, що, розташовуючись на обличчі, шиї, руках, грудях, тобто на відкритих ділянках тіла, вона багаторазово зазнає впливу сонячних променів, що спричиняє збільшення розміру плям й інтенсивність їх забарвлення.

Як правило, пігментація шкіри виникає у всіх фототипів шкіри за Фітцпатриком, але частіше у людей з темною шкірою (lV-Vl фототипи). Згідно зі статистикою, близько 10% &ndash; у латиноамериканців у США та близько 30% &ndash; серед населення у Південно-Східній Азії. Вже є дослідження, які свідчать, що кількість пацієнтів із гіперпігментацією збільшиться до 2024 року в три рази, що пов&rsquo;язане із потеплінням. Ця проблема найчастіше зустрічається серед жінок репродуктивного віку.

Головним тригером зазвичай є вплив ультрафіолету, що має властивість стимулювати розростання меланоцитів, міграцію та меланогенез. Що стосується жінок, то жіночі статеві гормони &ndash; це ключовий обтяжливий фактор розвитку гіперпігментації та її загострення. Естроген і прогестерон впливають опосередковано спеціальними рецепторами, присутніми в шкірі, у тому числі естрогенові (ERs) та прогестеронові (PRs). Гіперпігментація часто виникає у жінок під час вагітності або при використанні оральних контрацептивів чи замісної гормональної терапії. У широкомасштабному дослідженні, в якому брали участь близько пів тисячі пацієнток, які страждають на меланодермію, початок посиленого вироблення пігменту під час вагітності становив чверть усіх випадків.

Декілька досліджень, присвячених вивченню гормонального статусу у жінок під час фолікулярної та лютеїнової фаз, продемонстрували значення гормонального дисбалансу в більшості випадків. Зокрема, учасниці з меланодермією становили близько 90% і мали патологічні показники естрогену (переважно підвищене) у фолікулярній (F1 &amp; F2) та лютеїновій фазах (L1 &amp; L2) циклу.

Імуногістологія показала збільшену кількість ERs в ураженій пігментацією шкірі (дослідження Лібермана). Експресія естрогенових бета-рецепторів (ER-b) і рецепторів прогестерону (PR): PR-позитивні кератиноцити були розподілені по всьому епідермальному шару, крім рогового.

На сьогодні зовсім невідомо, чому одні ділянки обличчя мають схильність до пігментації, а інші ні. Окрім впливу різних природних факторів, значну роль відіграють кровоносні судини. Оскільки меланоцити є функціональними рецепторами для фактору зростання ендотелію судин, вони можуть відповідати ангіогенним факторам. Дуже часто при дермальній гіперпігментації, мелазмі спостерігається чітко виражена телеангіектатична еритема як супутня патологія. Результати гістологічних висновків мелазми свідчать про підвищену васкуляризацію цих зон. Тому позитивні результати дають поєднання кількох методів у лікуванні із застосуванням васкулярних лазерів, що показують гарний терапевтичний ефект.

<h2>Питання діагностики</h2>

Для діагностики гіперпігментації та рівня залягання меланіну в шкірі використовується не тільки дерматоскопія та апаратна діагностика, а й лампа Вуда. Залежно від рівня залягання меланіну виділяють:

<ul>
	<li>епідермальну пігментацію &ndash; характеризується світло-коричневим кольором та посилюється при діагностиці лампою Вуда;</li>
	<li>дермальну пігментацію &ndash; коричнева або синьо-сіра при видимому світлі та під лампою, має менш чіткі контури без посилення пігментації;</li>
	<li>змішану пігментацію &ndash; темно-коричневого кольору, посилюється в деяких місцях;</li>
	<li>безсимптомну пігментацію &ndash; зустрічається у людей із темною шкірою.</li>
</ul>

Існують різні види дермальної гіперпігментації, і диференційну діагностику слід проводити з післязапальною гіперпігментацією, пойкілодермією Сіватта, невусом Хорі, меланозом Риля, мелазмою. Зона ураження та показник ступеня тяжкості (MASI) є важливими критеріями для встановлення діагнозу &laquo;мелазма&raquo;.

Існують різні причини виникнення тих чи інших видів гіперпігментації, але основною вважається вплив UVA-, UVB-променів та синього світла.

Що відбувається у шкірі? 

Фермент тирозиназа, що виробляється меланоцитами базального шару епідермісу, діє подібно до фенолу оксидази. При поглинанні кисню тирозиназа перетворює фенольну амінокислоту тирозин на чорно-коричневий пігмент еумеланін шляхом послідовного проходження через кілька проміжних стадій: L-допа, допахінон та індол-5,6-хінон.

Інший пігмент, червоний феомеланін, утворюється в результаті реакції допахінону та сірчистого цистеїну, проходячи через проміжну стадію цистеїнілу-допу. Колір шкіри визначається співвідношенням у ній цих двох пігментів &ndash; еумеланіну та феомеланіну. Ультрафіолетове випромінювання посилює утворення меланіну. Під його впливом кількість меланосів і меланоцитів збільшується, і шкіра набуває темнішого відтінку. Але якщо переважає феомеланін, як це буває у представників першого фототипу, шкіра червоніє. Крім спричиненої ультрафіолетовим випромінюванням активації тирозинази, що стимулює утворення захисного меланіну, у цьому процесі беруть участь вільні радикали, що з&rsquo;являються внаслідок запальних процесів або прийому ліків. До частих тригерів належать фотосенсибілізаційні речовини, що містяться в нашій їжі, рослинних екстрактах та чаях, а також косметичних препаратах. Під впливом цих факторів з&rsquo;являються пігментні плями різного кольору та форм.

Окрім меланінових утворень, що виникають під дією різних подразнювальних факторів, існують гіперпігментації, які є скупченням продуктів обміну речовин &ndash; перекисного окислення ліпідів та протеїнів, глікації. До них, наприклад, належать вікові прояви пігментних плям.

<blockquote>
Спровокувати появу вогнищ гіперпігментації можуть лікарські засоби: антибіотики групи тетрациклінів, екстракт звіробою, сульфаніламідів, барбітуратів, фуропумаринів, 5-фторулацилу, проралена тощо. У появі вогнищ гіперпігментації чималу роль відіграють спадковий фактор та нервово-психічні розлади.
</blockquote>

<h2>Лікування гіперпігментації</h2>

Лікування пігментних плям починається із встановлення причин меланозу. Для цього потрібне обстеження у суміжних лікарів: гастроентеролога, гінеколога, терапевта, онколога. У деяких випадках гіперпігментація шкіри зникає після адекватного лікування головного захворювання, що стало причиною появи пігментних плям.

Для початку призначають лабораторні дослідження загальноклінічної крові, гормони: адренокортикотропний (АКТГ), меланостимулюючий, фолікулостимулюючий (ФСГ), лютінізуючий (ЛГ); естрадіол, тестостерон, прогестерон та кортизол у першу фазу менструального циклу; тиреотропний гормон, Т3, Т4, антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТТГ), антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО).

Метод фототерапії або фотоомолодження є варіантом вибору боротьби з пігментацією шкіри, покращує загальний стан шкіри, стимулюючи вироблення колагену й еластину. Фотоомолодження допомагає позбутися дрібних зморшок, шкіра стає більш пружною та підтягнутою. Ефект фототерапії при лікуванні гіперпігментації доведено гістологічно, підтверджено, що зменшується кількість меланоцитів та елімінується меланін у кератиноцитах.

Озонотерапія, яка стимулює імунітет, активізує місцеву розсмоктувальну та протизапальну дію, допомагає позбутися вторинної гіперпігментації, що має посттравматичний або запальний генез.

Гарний результат у боротьбі з пігментними плямами дають косметичні процедури. Вплив пілінгу на шкіру досить травматичний, тому після подібних процедур шкірі потрібен спеціальний відновлювальний догляд. Аналогічну дію має і процедура лазерного шліфування шкіри. Дія цього методу ґрунтується на руйнуванні клітин із надмірним вмістом меланіну шляхом їхнього швидкого нагрівання. Зазначена процедура дає успішні результати в лікуванні ластовиння та хлоазми.

Комплексний індивідуальний підхід до лікування гіперпігментації полягає в одночасному використанні кількох методів і косметичних препаратів, що знижують синтез пігменту меланіну в клітинах, а також максимальний захист шкіри від сонячного фактору за допомогою спеціальних засобів. У разі, коли окремі ділянки не піддаються лікуванню, рекомендовано застосування локально формули Клігмана: 0,1% дексаметазон, 0,1% третиноїн, 4% гідрохінон, що дає позитивну динаміку. Після проходження курсу лікування пацієнтам необхідно постійно дотримуватись правил догляду за шкірою: виключити засмагу в солярії та під прямим сонячним промінням, захищати відкриті ділянки тіла за допомогою засобів із сонцезахисним фактором.

Стаття вперше була опублікована в журналі <a href="https://afisha.bhub.com.ua/event/magazines/lne/Les-Nouvelles-Esthetiques-2021-6-200grn">Les Nouvelles Esthetiques Україна №6 (130)/ 2021</a>

Гіперпігментація: дерматологічний погляд