Геропротектори в аnti-age-терапії

Андрій Примак , лікар функціональної медицини, член Американської академії медицини антистаріння, генеральний директор клинки «Медіком» (Україна, Київ)

Геропротектори (дослівно перекладається як «що захищають від старості») – загальна назва групи речовин, щодо яких виявлено здатність збільшувати тривалість життя. Спеціалісти виділяють більше 20 речовин, які мають таку дію. Зокрема, до геропротекторів відносять: антиоксиданти (вітаміни А, Е та С, каротиноїди, ліпоєва кислота, кофермент Q, мікроелемент селен та інші), янтарну кислоту, інгібітори біосинтезу білка (олівоміцин, актиноміцин), гормони (гормон росту, гормони щит ), пептидні біорегулятори, бігуаніди, адаптогени (препарати женьшеню та елеутерококу).

Геропротектори можуть застосовуватися у молодому та зрілому віці. Однак питання щодо безпеки їх тривалого застосування ще потребує вивчення. Це пов'язано з тим, що ряд геропротекторів, крім позитивного впливу на організм, має і виражені побічні ефекти. У зв'язку з цією обставиною в нашій клінічній практиці ми можемо використовувати лише ті геропротектори, які не мають побічних ефектів.

Оскільки дослідження про вплив різних препаратів на тривалість життя людини не опубліковано, оцінювати вплив тих чи інших засобів на старіння ми можемо за непрямими ознаками. Перш за все, до геропротекторів можна віднести препарати, які зменшують ризик розвитку хронічних захворювань, що скорочують тривалість життя, і при цьому не впливають на ризик розвитку інших патологічних станів. Наприклад, знижуючи ризик серцево-судинних захворювань, не збільшують ризик злоякісних новоутворень. Ще одним способом оцінки впливу препаратів на старіння може бути оцінка його впливу на параметри старіння в організмі. Найбільш об'єктивним та багатостороннім маркером оцінки старіння в організмі є дослідження стабільності геному людини. Чим кращі показники стабільності геному, тим менший біологічний вік людини (20; 21; 22).

Боротьба із зовнішніми проявами віку створює лише зовнішню ілюзію. Хоча для багатьох пацієнтів це важливіше, ніж інші прояви старості. Але якщо зовнішні впливи йдуть паралельно з інтервенціями медицини антистаріння, це дозволяє досягти більш стійкого і тривалого результату. Тому у світі намітилася чітка тенденція об'єднання технологій, які дозволяють швидко змінювати вигляд пацієнтів та технологій реверсії процесів старіння. Часто ці спілки відбуваються під дахом однієї клініки. І в цьому ми бачимо майбутнє медицини антистаріння та косметології.

Геропротектори, що зменшують ризик розвитку хронічних захворювань

Однією з безпосередніх причин скорочення тривалості життя є рання поява хронічних захворювань, які можуть призвести до передчасної смерті. Наш генотип розрахований на 120–140 років життя, проте більшість наших співвітчизників не доживає і до половини відведеного нам терміну, і причиною цього насамперед є серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення та інші хронічні стани. У зв'язку з цим було б логічно припустити, що основним завданням геропротекторів є ефективна профілактика (лікування) захворювань, які значно скорочують тривалість життя людини. До таких засобів можна віднести: катехіни зеленого чаю, соєві ізофлавони, ресвератрол, омега-3 жирні кислоти, водний екстракт часнику, екстракт куркуми, дружню кишкову флору, комплекси вітамінів та мінералів.

Соєві ізофлавони – це антиоксиданти, які мають слабку естрогеноподібну дію, тому їх ще називають фітоестрогенами. Соєві ізофлавони, за даними багатьох подвійних плацебо-контрольованих досліджень, позитивно впливають на маркери серцево-судинних захворювань. Так, вони мають здатність знижувати рівень холестерину та холестерину ЛПНЩ (ліпопротеїнів низької щільності) (2), зменшують окислення ЛПНЩ (3), знижують рівень гомоцистеїну (4), підвищують як ендотелій-залежну, так і ендотелій-незалежну вазодилятацію (5). Соєві ізофлавони зменшують ризик злоякісних новоутворень. Так, за даними великого епідеміологічного дослідження, рівень гінестеїну в крові обернено пропорційний ризику розвитку злоякісних новоутворень (6). Також відзначено профілактичну дію соєвих ізофлавонів щодо раку молочної залози (7), раку ендометрію (8), раку передміхурової залози (9). Крім цього, соєві ізофлавони підвищують щільність кісткової тканини та зменшують ризик розвитку остеопорозу (10), покращують когнітивну функцію в період менопаузи (11), а також підвищують чутливість до інсуліну та знижують концентрацію глюкози крові (12). Також слід зазначити, що соєві ізофлавони у дозі 40 мг на добу протягом 12 тижнів покращують стан шкірних покривів (знижують виразність зморшок та покращують еластичність шкіри) у жінок віком 30–40 років (13).

Таким чином, соєві ізофлавони зменшують ризик серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень, збільшують щільність кісткової тканини, підвищують чутливість до інсуліну, покращують когнітивну функцію, покращують стан шкірних покривів, тобто гальмують розвиток тих патологічних процесів, які пов'язані. Починати прийом соєвих ізофлавонів можна з 35 років. При цьому нормальна доза соєвих ізофлавонів не перевищує 90 мг на добу. Переважно призначати соєві ізофлавони жінкам до менопаузи (у період перименопаузи) та під час менопаузи, пацієнтам з інсулінорезистентністю, чоловікам з ендотеліальною дисфункцією з високим ризиком розвитку раку передміхурової залози.

Катехіни зелений чай. Ще одним нутрицевтиком, який має широку профілактичну дію щодо розвитку патологічних процесів, пов'язаних зі старінням організму, є катехіни зеленого чаю. Катехіни зеленого чаю знижують ризик серцево-судинних захворювань за рахунок зниження рівня холестерину (14), гальмування процесів окислення ЛПНЩ (15), покращення функції ендотелію (16). Високий рівень споживання катехін зеленого чаю стримує розвиток злоякісних новоутворень. Про це свідчить дослідження, яке показало, що споживання більше 10 чашок зеленого чаю на день призводить до того, що пухлини з'являються на 8,7 років пізніше у жінок та на 3 роки пізніше у чоловіків, порівняно з групою досліджуваних, які споживали менше 3 чашок на день (17). Крім того, за даними багатьох наукових досліджень, катехіни зеленого чаю мають профілактичну дію щодо розвитку багатьох форм злоякісних новоутворень. Так, катехіни знижують ризик раку молочної залози (18), раку яєчників (19), раку товстої кишки та підшлункової залози (20), раку стравоходу (23), раку передміхурової залози (24). Крім цього, катехіни зеленого чаю покращують когнітивну функцію та гальмують процеси старіння мозку (25), знижують ризик розвитку цукрового діабету II типу (26), підвищують густину кісткової тканини (27). Дуже цікавий ефект, що надається екстрактом зеленого чаю на стан сполучної тканини і шкірних покривів. Було встановлено, що епігаллокатехін галлат знижує індуковане ультрафіолетом ушкодження шкіри шляхом інгібування матричних металопротеаз та гальмування запалення у шкірі (28). Добова доза екстракту зеленого чаю варіює від 500 до 1500 мг на добу. Катехіни зеленого чаю необхідно призначати пацієнтам з детоксикаційними порушеннями, зокрема жителям великих міст, у разі інсоляцій, при сімейній історії злоякісних новоутворень та серцево-судинних захворювань.

Омега-3 жирні кислоти є есенціальними жирними кислотами, які необхідні для формування мембран клітин, синтезу простогландинів і т. д. . Як показали сучасні наукові дослідження, жирні кислоти омега-3 є дуже ефективним засобом профілактики серцево-судинних захворювань. Так, за допомогою італійського дослідження було встановлено, що вживання 1 г омега-3 жирних кислот на день знижувало загальну смертність на 20%, смертність від серцево-судинних захворювань – на 30% та раптову коронарну смерть – на 45% (29). Крім цього, омега-3 жирні кислоти мають протизапальну дію (30), знижують активність симпатичної нервової системи (31), підвищують чутливість до інсуліну і покращують перебіг цукрового діабету II типу (32). Також ці жирні кислоти мають профілактичну дію щодо розвитку ретинопатії (33), зменшують ризик суїцидів (34), покращують перебіг епілепсії (35), мають хороший терапевтичний ефект у хворих з розсіяним склерозом (36), знижують ризик алергій у дітей при прийомі їх матір'ю під час вагітності та в період грудного вигодовування (37). Терапевтична доза омега-3 жирних кислот варіює від 700 до 1500 мг на добу. Омега-3 жирні кислоти призначаються пацієнтам з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, при хронічних запальних захворюваннях, депресіях та інших захворюваннях ЦНС, а також жінкам при прийомі гормональних препаратів для запобігання гіперкоагуляції.

Водний екстракт часнику надає таку всебічно позитивну дію на організм, що низка авторів вважає його досить ефективним anti-age-засобом (38). По-перше, він гальмує деякі механізми старіння, наприклад, процеси глікозилювання (39), а також стимулює детоксикаційні можливості (40) та антиоксидантний захист (41). По-друге, екстракт часнику знижує ризик багатьох хронічних захворювань, які є супутниками процесів старіння в організмі. Так, екстракт часнику знижує ризик серцево-судинних захворювань (42) завдяки різноманітним механізмам, у тому числі шляхом зниження зсідання крові (43). Крім цього, екстракт часнику знижує ризик розвитку злоякісних новоутворень загалом (44) та раку шлунка та товстої кишки (45) зокрема, а також раку передміхурової залози (46). Дослідники також зазначають, що ця речовина зменшує ризик розвитку деменції та хвороби Альцгеймера (47). Екстракт часнику необхідно призначати пацієнтам з високим ризиком злоякісних новоутворень, серцево-судинних захворювань, для профілактики тромбозів, у тому числі індукованих прийомом гормональних препаратів, для покращення детоксикаційних можливостей організму, а також пацієнтам з рецидивними кандидозами.

Екстракт куркуми. Ще одним засобом, який надає всебічну позитивну дію на організм, є екстракт куркуми. Куркума впливає як мінімум на два механізми старіння:

• пов'язаний із «накопиченням відходів»;
• пов'язаний із впливом вільних радикалів.

Експериментальні дослідження на тваринах показали, що куркума як має сильну антиоксидантну дію (48), так і є модулятором детоксикаційних ферментів в організмі. Екстракт куркуми знижує активність ферментів І фази детоксикації та стимулює активність ферментів ІІ фази детоксикації (49). Також загальновідомою властивістю куркуми є її протизапальна дія. Враховуючи, що системне запалення в організмі є одним із важливих патогенетичних механізмів старіння (50), цей ефект куркуми також може лежати в основі її anti-age-впливу. Така багатостороння дія куркуми дозволяє розглядати її як важливий терапевтичний агент профілактики хронічних запальних станів та пов'язаних із запаленням хронічних захворювань, таких як дистрофічні процеси в ЦНС, серцево-судинні захворювання, хвороби легень, аутоімунні захворювання та неоплазії (51). Добова доза екстракту куркуми становить 250-2000 мг на добу.

Ресвератрол – антиоксидант темно-червоного кольору, виявлений у шкірці червоного винограду та арахісу. Інтерес до цього антиоксиданту як потенційного геропротектора виник тоді, коли було виявлено, що він має здатність індукувати експресію генів, які пов'язані з довголіттям (SIRT-1). Також ресвератрол має антиоксидантну дію (52) і стимулює процеси детоксикації (53), що збільшує його геропротекторну активність. Ресвератрол має широку терапевтичну дію щодо багатьох хронічних захворювань. Зокрема, має протиракові властивості (54), гальмує розвиток атеросклерозу (55), запобігає утворенню бета-амілоїду та зменшує вираженість оксидантного стресу в ЦНС (56), підвищує чутливість до інсуліну (57). Терапевтична доза ресвератролу становить 10-50 мг на добу. Призначають його пацієнтам із високим ризиком серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень, для профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, а також пацієнтам із надмірною вагою для підвищення чутливості до інсуліну.

Геропротектори, що покращують стабільність геному

Останніми роками значно зросла кількість досліджень, метою яких вивчення впливу різних препаратів на показники стабільності геному, об'єктивного маркера старіння організму. Незважаючи на те, що дані дослідження охоплюють поки не дуже великі групи піддослідних (до 600 осіб), вони дають перші результати про ті засоби, які стабілізують наш геном і таким чином гальмують процеси старіння. Ці дослідження показали, що статистично значуще стабілізують геном: фолієва кислота, комбінація фолієвої кислоти та вітаміну В12, β-каротин, коензим Q10, вітамін С + вітамін Е, комплексний антиоксидант (α-токоферол, β-каротин, вітамін С, селен або α -токоферол, β-каротин, вітамін С, фолієва кислота, рутин, ретинолу ацетат), поліфеноли червоного вина (58). Дуже цікава і роль вітамінів у підтримці стабільності геному. Дослідження, проведене у США, яке охопило 586 жінок, показало, що щоденний прийом мультивітамінів, вітамінів групи В – але переважно комбінація вітамінів і антиоксидантів – статистично значно збільшують довжину теломерів.

Теломери – це кінчики хромосом, які захищають їх у процесі поділу клітини. Також вони містять повний набір ферментів, що відновлюють ушкодження клітинної ДНК. Тому чим більший розмір хромосом, тим стабільніший геном. Але найцікавіше полягає в тому, що якщо пацієнт приймає вітаміни менше 3 разів на тиждень (або, як ми звикли приймати їх, курсами), то довжина теломерів у цій групі була меншою, ніж у групі, що не приймає мультивітаміни. Найкращі параметри довжини теломерів були отримані при щоденному прийомі вітамінів та антиоксидантів (59).

Несподівана гіпотеза була запропонована групою вчених, які вивчали вплив кишкової флори на організм. Ними було встановлено, що дружня кишкова флора є джерелом синтезу проламінів, локалізованих у просвіті кишківника. Проламіни мають здатність стабілізувати ДНК, РНК та білки клітини, а також стимулюють процес аутофагії – процес, який необхідний для очищення клітини від зруйнованих білкових комплексів, наприклад, ліпофусцину. Також проламіни сприяють підтримці нормальної бар'єрної функції кишечника, гальмують системне запалення, мають антиоксидантну дію. Ці різнобічні ефекти гальмують процеси старіння в організмі та сприяють довголіттю. Серед бактерій, прийом яких підвищує синтез проламінів, автори виділяють штам Bifidobacterium lactis і Lactobacillus acidophilus NCFM (60).

Висновки

Сучасні наукові дослідження розкривають маємо широкий спектр натуральних сполук, які суттєво уповільнюють процеси старіння в організмі. До них відносяться соєві ізофлавони, екстракт часнику, катехіни зеленого чаю, куркумінін, ресвератрол, мультивітаміни та дружні мікроорганізми. Широке використання цих засобів у клінічній практиці, ймовірно, дозволить не тільки істотно зменшити ризик хронічних патологічних станів, а й значуще уповільнити процеси старіння в умовах стану зовнішнього середовища, що постійно погіршується.

Література

1. Анісімов, В. Н. Фармакологічні засоби, що збільшують тривалість життя. Глава 9. СПб: Наука, 2003.
2. R, Mackey, A, Ekangaki та JA., Eden. Ефекти плодів у водах і людях з повним plasma lipids. . Biofactors. 2000, r., 12 (1-4) p251-7.
3. TB, Clarkson та MS., Anthony. Phytoestrogens and coronary heart disease. Baillieres Clin Endocrinol Metab (Англія), . 12 (4) p589-604., Dec 1998, r.
4. Nagata C; Shimizu H; Takami R; Hayashi M; Takeda N; Yasuda K. Soy product intake is inversely asocied with serum homocysteine level in premenopausal Japanese women. J Nutr (United States), Mar 2003, 133 (3) p797-800.
5. Lissin LW; Oka R; Lakshmi S; Cooke JP. Isoflavones спричиняє vascular reactivity в post-menopausal women with hypercholesterolemia. Vasc Med, Feb 2004, 9(1) p26-30.
6. Ravindranath MH; Muthugounder S; Presser N; Viswanathan S. Anticancer therapeutic potential of soy isoflavone, genistein. Adv Exp Med Biol, 2004, 546 p121-65.
7. Linseisen J; Piller R; Hermann S; Chang-Claude J. Dietary phytoestrogen intake і premenopausal breast cancer risk в Німеччині case-control study. Int J Cancer (United States), Jun 10 2004, 110(2) p284-90.
8. Xu WH; Zheng W; Xiang YB; Ruan ZX; Cheng JR; Dai Q; Gao YT; Shu XO. Soya food intake and risk of endometrial cancer among Chinese women in Shanghai: population based case-control study. BMJ (England), May 29 2004, 328 (7451) p1285.
9. Кумар NB; Cantor A; Allen K; Riccardi D; Besterman-Dahan K; Seigne J; Helal M; Salup R; Pow-Sang J. Спеціальна роль isoflavones in reducing prostate cancer risk. Prostate (United States), May 1 2004, 59(2) p141-7.
10. Harkness LS; Fiedler K; Sehgal AR; Oravec D; Lerner E. Розширений добрий ресорбція з собою ізоflavone supplementation в postmenopausal women. J Womens Health (Larchmt) (United States), Nov 2004, 13(9) p1000-7.
11. Kritz-Silverstein D; Von Muhlen D; Barrett-Connor E; Bressel MA. Isoflavones and cognitive function in old women: SOy і Postmenopausal Health In Aging (SOPHIA) Study. Menopause (United States), May-Jun 2003, 10(3) p196-202.
12. Cheng SY; Shaw NS; Tsai KS; Chen CY. Гіпогликемічні ефекти з собою є ізоflavones на postmenopausal women. J Womens Health (Larchmt) (United States), Dec 2004, 13(10) p1080-6.
13. Izumi T; Saito M; Obata A; Arii M; Yamaguchi H; Matsuyama A. Oral intake of soy isoflavone aglycone не допомогли aged skin of adult women. J Nutr Sci Vitaminol, Feb 2007, 53(1) p57-62.
14. Maron DJ; Lu GP; Cai NS; Wu ZG; Li YH; Chen H; Zhu JQ; Jin XJ; Wouters BC; Zhao J. Cholesterol-знижуючий ефект з theaflavin-набридлий green tea extract: a randomized controlled trial. Arch Intern Med, 2003, 163 (12) p1448-53.
15. Hirano-Ohmori R; Takahashi R; Momiyama Y; Taniguchi H; Yonemura A; Tamai S; Umegaki K; Nakamura H; Kondo K; Ohsuzu F. Green tea consumption and serum malldialdehyde-modified LDL concentrations in healthy subjects. J Am Coll Nutr, Oct 2005, 24(5) p342-6.
16. Nagaya N; Yamamoto H; Uematsu M; Itoh T; Nakagawa K; Miyazawa T; Kangawa K; Miyatake K. Green tea reverses endothelial dysfunction в здорових барах. Heart, 2004, 90 (12) p1485-6.
17. Fujiki H; Suganuma M; Okabe S; Sueoka N; Komori A; Sueoka E; Kozu T; Tada Y; Suga K; Imai K; Nakachi K. Cancer inhibition by green tea. Mutat Res (Netherlands), Jun 18 1998, 402 (1-2) p307-10.
18. Seely D; Mills EJ; Wu P; Verma S; Guyatt GH. Результати green tea consumption on incidence of breast cancer and recurrence of breast cancer: a systematic review and meta-analysis. Integr Cancer Ther, 2005, 4 (2) p144-55.
19. Larsson SC; Wolk A. Tea consumption and ovarian cancer risk в population-based cohort. Arch Intern Med (United States), Dec 12-26 2005, 165(22) p2683-6.
20. Schumacher B; Hoeijmakers JH; Garinis GA. Sealing the gap between nuclear DNA damage and longevity. Mol Cell Endocrinol, 2009, 299(1) p112-7
21. Liu B; Wang J; Chan KM; Tjia WM; Deng W; Guan X; Huang JD; Li KM; Chau PY; Chen DJ; Pei D; Pendas AM; Cadinanos J; Lopez-Otin C; Tse HF; Hutchison C; Chen J; Cao Y; Cheah KS; Tryggvason K; Zhou Z. Genomic instability в laminopathy-оснований premature aging. Nat Med 2005, 11 (7) p780-5.
22. Busuttil R; Bahar R; Vijg J. Genome dynamics and transcriptional deregulation in aging. Neuroscience, 2007, 145 (4) p1341-7.
23. Gao YT; McLaughlin JK; Blot WJ; Ji BT; Dai Q; Fraumeni JF. Знижений ризик езофагійного cancer поєднаний з green tea consumption. J Natl Cancer Inst, 1994, 86 (11) p855-8.
24. Kurahashi N; Sasazuki S; Iwasaki M; Inoue M; Tsugane S. Green tea consumption and prostate cancer risk in Japanese men: a prospective study. Am J Epidemiol, 2008, 167 (1) p71-7.
25. Kuriyama S; Hozawa A; Ohmori K; Shimazu T; Matsui T; Ebihara S; Awata S; Nagatomi R; Arai H; Tsuji I. Green tea consumption and cognitive function: cross-sectional study from the Tsurugaya Project 1. Am J Clin Nutr, 2006, 83(2) p355-61.
26. Iso H; Date C; Wakai K; Fukui M; Tamakoshi A. Відносини між green tea і total caffeine intake and risk for self-reported type 2 diabetes among Japanese adults. Ann Intern Med, 18 2006, 144 (8) p554-62.
27. Muraki S; Yamamoto S; Ishibashi H; Oka H; Yoshimura N; Kawaguchi H; Nakamura K. Japanese elderly women at osteoporosis outpatient клініки. J Orthop Sci, 2007, 12 (4) p317-20.
28. Lee JH; Chung JH; Cho KH. Наслідки епігалоlocatechin-3-gallate на extracellular matrix metabolism. J Dermatol Sci, 2005, 40 (3) p195-204.
29. Marchioli R. Gli acidi grassi polinsaturi omega-3 e le malattie cardiovascolari. Minerva Cardioangiol, 2003, 51 (5) p561-76.
30. Hong H; Xu ZM; Pang BS; Cui L; Wei Y; Guo WJ; Mao YL; Yang XC. Діяльність simvastain поєднується з омега-3 міцними хімічними речовинами на високих чутливих C-реакційних білках, ліпідемії, і фібриноліси в пацієнтів з змішаною дисліпідемією. Chin Med Sci J, 2004, 19 (2) p145-9.
31. Hamazaki K; Itomura M; Huan M; Nishizawa H; Sawazaki S; Tanouchi M; Watanabe S; Hamazaki T; Terasawa K; Yazawa K. Діяльність з omega-3 fatty acid-containing phospholipids on blood catecholamine concentrations in ealthy volunteers: a randomized, placebo-controlled, double-blind trial. Nutrition, 2005, 21 (6) p705-10.
32. Sirtori CR; Galli C. N-3 fatty acids and diabetes. Biomed Pharmacother, 2002, 56 (8) p397-406.
33. San Giovanni JP; Chew EY. Роль омега-3 long-chain polyunsaturated fatty acids в здоров'я і disease of the retina. Prog Retin Eye Res, 2005, 24 (1) p87-138.
34. Sublette ME; Hibbeln JR; Galfalvy H; Oquendo MA; Mann JJ. Omega-3 polyunsaturated essential fatty acid status as a predictor of future suicide risk. Am J Psychiatry, 2006, 163 (6) p1100-2.
35. Schlanger S; Shinitzky M; Yam D. Дієта переповнена з omega-3 fatty acids alleviates convulsion symptoms in epilepsy patients. Epilepsia, 2002, 43(1) p103-4.
36. Низька питома dietary intervention with omega-3 fatty acid supplementation in multiple sclerosis patients. Prostaglandins Leukot Essent Fatty Acids, 2005, 73 (5) p397-404.
37. Dunstan JA; Prescott SL. Does fish oil supplementation in pregnancy redukce ризику алергічної disease in infants. Curr Opin Allergy Clin Immunol, 2005, 5 (3) p215-21.
38. Rahman K. Garlic and aging: нові insights в old remedy. Ageing Res Rev, 2003, 2 (1) p39-56.
39. Ahmad MS; Ahmed N. Antiglycation properties of aged garlic extract: можлива роль в prevention of diabetic complications. J Nutr, 2006, 136, p796S-799S.
40. Bhattacharya K; Yadava S; Papp T; Schiffmann D; Rahman Q. Зменшення хроматографічних амортизованих genotoxicity в людській периферійній крові lymphocytes з garlic extract. Toxicol Lett, 28 2004, 153 (3) p327-32.
41. Borek C. Antioxidant здоров'я ефектів aged garlic extract. J Nutr, Mar 2001, 131 (3s) p1010S-5S.
42. Rahman K; Lowe GM. Garlic і cardiovascular disease: critical review. J Nutr, 2006, 136 (3 Suppl) p736S-740S.
43. Allison GL; Lowe GM; Rahman K. Aged garlic extract and its constituents inhibit platelet aggregation через multiple mechanisms. J Nutr, 2006, 136 (3 Suppl) p782S-788S.
44. Galeone C; Pelucchi C; Levi F; Negri E; Franceschi S; Talamini R; Giacosa A; La Vecchia C. Onion і garlic use and human cancer. Am J Clin Nutr, 2006, 84 (5) p1027-32.
45. Fleischauer AT; Poole C; Араб L. Гарлік консервації та консерватори: мета-аналізи барвистих і шлунків. Am J Clin Nutr, 2000, 72 (4) p1047-52.
46. Hsing AW; Chokkalingam AP; Gao YT; Madigan MP; Deng J; Gridley G; Fraumeni JF. Allium vegetables and risk of prostate cancer: population-based study. J Natl Cancer Inst, 2002, 94 (21) p1648-51.
47. Borek C. Garlic reduces dementia and heart-disease risk. J Nutr, 2006, 136 (3 Suppl) p810S-812S.
48. Selvam R; Subramanian L; Gayathri R; Angayarkanni N. Anti-oxidant activity of turmeric (Curcuma longa). J Ethnopharmacol, 1995, 47 (2) p59-67.
49. Thapliyal R; Deshpande SS; Maru GB. Mechanism(s) of turmeric-mediated protective effects against benzo(a)pyrene-derived DNA adducts. Cancer Lett, 2002, 175 (1) p79-88.
50. Antero Salminen, Kai Kaarniranta. NF-κB Signaling in the Aging Process J Clin Immunol (2009) 29:397–405.
51. Aggarwal BB; Harikumar KB. Потенційні терапетичні ефекти карбуміну, анти-інфламаторної речовини, проти neurodegenerative, cardiovascular, pulmonary, metabolic, autoimmune і neoplastic diseases. Int J Biochem Cell Biol, 2008.
52. Lu X; Ji C; Xu H; Li X; Ding H; Ye M; Zhu Z; Ding D; Jiang X; Ding X; Guo X. Resveratrol-loaded polymeric micelles protect cells from Abeta-induced oxidative stress. Int J Pharm, Jun 22 2009, 375(1-2) p89-96.
53. Ishida T; Takeda T; Koga T; Yahata M; Ike A; Kuramoto C; Taketoh J; Hashiguchi I; Akamine A; Ishii Y; Yamada H. Відповідь 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin toxicity відповідно дозаперечення: comparative study with different routes of administration. Biol Pharm Bull, May 2009, 32 (5) p876-81.
54. Athar M; Back JH; Kopelovich L; Bickers DR; Kim AL. Multiple molecular targets of resveratrol: Anti-carcinogenic mechanisms. Arch Biochem Biophys, Jun 15 2009, 486(2) p95-102.
55. Bradamante S; Barenghi L; Villa A. Cardiovascular protective effects of resveratrol. Cardiovasc Drug Rev, Fall 2004, 22 (3) p169-88.
56. Karuppagounder SS; Pinto JT; Xu H; Chen HL; Beal MF; Gibson GE. Dietary supplementation with resveratrol reduces plaque pathology в transgenic model Alzheimer's disease. Neurochem Int, Feb 2009, 54(2) p111-8.
57. Rivera L; Moron R; Zarzuelo A; Galisteo M. Long-term resveratrol administration reduces metabolic disturbances and lowers blood pressure in obese Zucker rats. Biochem Pharmacol (England), Mar 15 2009, 77(6) p1053-63.
58. Philip Thomas, Jing Wu, Varinderpal Dhillon, Michael Fenech. Діяльність впливу на людські мікронукліси frequency in lymphocytes and buccal cells. Mutagenesis vol. 26 no. 1 pp. 69-76, 2011.
59. Qun Xu, Christine G Parks, Lisa A DeRoo, Richard M Cawthon, Dale P Sandler та Honglei Chen. Multivitamin use and telomere length in women. Am J Clin Nutr 2009; 89: 1857-63.

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №1 (47) / 2012