Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Автор: Наталія Корнейко, косметолог K é raskin Esthetics (Київ)<hr /> Поняття &quot;чутлива шкіра&quot; сьогодні трактується абсолютно по-різному. Незважаючи на те, що ми багато говоримо і пишемо про чутливу шкіру, сформулювати чіткі постулати поки що не вдається, адже чітких критеріїв, за якими можна було б точно діагностувати у пацієнта стан чутливої шкіри (як, наприклад, при атопічному дерматиті), у нас немає . Тому діагноз «чутлива шкіра», як правило, найчастіше буває суб&#39;єктивним. Тим не менш, більше 38% європейців вважають свою шкіру чутливою, у людей роздратування шкіри при використанні косметичних засобів є проявом алергічної реакції на той чи інший інгредієнт. Так що однією з ознак чутливої шкіри можна назвати підвищену толерантність шкіри до токсичних речовин у поєднанні з її підвищеною реактивністю. Чинники, що провокують реактивність шкіри Існують ендогенні та екзогенні фактори, на які реагує шкіра. До ендогенних факторів належать: порушення бар&#39;єрної функції (трансепідермальна втрата води, модифікація міжкорнеоцитарних ліпідів) та нейрогенні зміни (особливості чутливості нервових закінчень, особливості іннервації шкіри). До екзогенних факторів належать: спосіб життя (гостра їжа, алкоголь, кава, куріння), фактори довкілля (УФ-випромінювання, холод, спека, вітер, забруднення), агресивні косметичні засоби, гоління. Бар&#39;єрні властивості шкіри переважно забезпечуються епідермісом. Особливу роль тут грає роговий шар, на поверхні якого встановлюється тендітний баланс між вмістом води в самому роговому шарі та навколишньому середовищі. Для підтримки нормальної зволоженості рогового шару існують високоспеціалізовані та унікально організовані міжклітинні ліпіди (цераміди, холестерол, жирні кислоти, а також фосфоліпіди, глікосілкераміди, вільні сфінгоїдні основи, сульфат холестеролу та ін.). Вони формують основний бар&#39;єр для вологи, перешкоджаючи тим самим її трансепідермальної втрати, відіграють роль особливої міжклітинної цементуючої речовини, що дає міцність зчеплення постклітинних структур рогового шару і забезпечує цілісність шкіри. Описано шість основних класів так званих вільних, не пов&#39;язаних із корнеоцитами церамідів, та два основні класи церамідів, ковалентно пов&#39;язаних з поверхнею корнеоцитів. До функцій церамідів відносять не лише утримання води у шкірі, а й регуляцію темпу десквамації, а також вплив на диференціювання кератиноцитів. Формування на поверхні шкіри водно-ліпідної мантії також є одним із механізмів, що забезпечують її бар&#39;єрні властивості. До складу водно-ліпідної мантії входять шкірне сало, секрет потових залоз, а також ліпіди рогового шару. Бар&#39;єрні властивості шкіри порушуються через зменшення кількості ліпідів між роговими лусочками у роговому шарі, що є однією із причин підвищеної її чутливості. Це можливо при постійному використанні агресивних детергентів та при ряді дерматозів (розацеа, екзема, атопічний дерматит та ін.). Клінічні ознаки чутливості Всі клінічні ознаки чутливої шкіри, що виявляються, умовно можна розділити на об&#39;єктивні та суб&#39;єктивні. До суб&#39;єктивних ознак можна віднести скарги пацієнта на печіння, відчуття стягнутості шкіри, свербіж, поколювання. При цьому визначити інтенсивність та природу цих скарг найчастіше буває досить складно. До об&#39;єктивних ознак належать сухість, почервоніння шкіри, наявність розширених судин (купероз), лущення тощо. буд. Ці явища завжди чітко візуалізуються та легко піддаються якісній та кількісній оцінці за допомогою сучасних методів діагностики шкіри. На сьогоднішній день існує чимало класифікацій чутливої шкіри, але для косметолога, на наш погляд, найбільш зручною є поділ на три типи :<ul><li> шкіра, схильна до реакцій підвищеної чутливості (себорейний дерматит, розацеа, змішана розацеа, дефіцит поліненасичених жирних кислот та ін.);</li><li> шкіра зі зниженою толерантністю (роздратована, пошкоджена);</li><li> Шкіра з ознаками підвищеної реактивності (алергія, атопія).</li></ul> Внаслідок ураження шкіри себорейним дерматитом або розацеа підвищується її чутливість. Підвищена чутливість шкіри є одним із проявів спадкових ферментопатій. Нестача ненасичених жирних кислот виникає при порушенні їх всмоктування внаслідок нестачі ліпаз, жирних кислот у їжі, дисбактеріозі. При цьому може спостерігатися сухість, лущення, гіперемія, подразливість шкіри. Подразлива шкіра характеризується постійною внутрішньою готовністю до подразнення. При цьому суб&#39;єктивні скарги багатші, ніж клінічна картина. Це відчуття стягнутості, поколювання, при цьому клінічні прояви можуть бути відсутніми. Патогенетично – це запальна реакція у чистому вигляді, без імунного компонента. Роздратована шкіра - це чутлива шкіра, що реагує на фактори навколишнього середовища: механічні (епіляція, гоління), хімічні (детергенти, косметичні засоби), в результаті лікування акне (підсушуючі засоби, кератолітики). Клінічно характеризується почуттям стягнутості, поколювання, почервонінням, лущенням, шорсткістю. Чутливість = купероз? Чутлива шкіра є одним із факторів розвитку куперозу. Купероз – порушення кровообігу в шкірному покриві внаслідок розширення судин та втрати їх еластичності. Фактори розвитку куперозу можна розділити на ендогенні та екзогенні. До ендогенних відносяться підвищення рівня естрогенів, захворювання серцево-судинної системи, нирок, печінки і т. д. До екзогенних - нестача вітаміну С, вплив навколишнього середовища, мороз, сніг, вітер, зловживання сауною, лазнею, УФ-випромінювання, шкідливі звички. Судинна мережа шкіри розташована на межі сосочкового та сітчастого шарів дерми та на межі дерми та гіподерми. На шкірі купероз проявляється у вигляді телеангіектазій, які утворюються з поверхневих капілярів. Стадії розвитку куперозу:<ul><li> поодинокі телеангіоектазії на щоках і крилах носа;</li><li> судинний малюнок займає 1/3 особи;</li><li> розлитий купероз, що займає практично всю поверхню шкіри.</li></ul> Пацієнта, у якого спостерігаються прояви куперозу, обов&#39;язково слід направити на консультацію до дерматолога. Рекомендується дієта, яка виключає алкоголь, гострі страви. Також рекомендується використовувати косметичні засоби, які містять у своєму складі вітамін С. Догляд за чутливою шкірою Ідеальна шкіра – це бездоганний баланс та гармонійна взаємодія її клітин. Роздратування шкіри говорить про те, що її захисні системи не впоралися з токсичними та чужорідними речовинами. Це означає, що бар&#39;єрна та імунна функції шкіри ослаблені. Як правило, подразнення шкіри свідчить про руйнування епідермального бар&#39;єру. Тому у догляді за чутливою шкірою необхідно використовувати косметику, що щадить. Особливо це стосується очищення. Засоби для демакіяжу мають бути м&#39;якими, гіпоалергенними та містити інгредієнти, які відновлюють гідроліпідну мантію. Крім цього, необхідно підбирати косметичні засоби, що містять якнайменше активних інгредієнтів (багато косметичних засобів містять великий перелік активних інгредієнтів, деякі з яких можуть викликати реакцію). Потрібно уникати косметичних засобів, які містять барвники, спирт, ефірні олії, луги. Деякі рослинні екстракти можуть викликати алергічні реакції. Застосування засобів з УФ-захистом, а також антиоксидантів є одним із обов&#39;язкових етапів догляду. До засобів, що зменшують реактивність шкіри, можна віднести такі протизапальні інгредієнти, як бісаболол, азулен. У косметику для чутливої шкіри вводять імуномодулятори. Останнім часом активно досліджується імуномодулююча дія омега-3-масел (риб&#39;ячий жир, лляна та ріпакова олії). Наукові дослідження підтвердили, що застосування зволожуючих засобів зменшує реактивність шкіри. Підвищення чутливості при проблемній шкірі Останнім часом чутливість шкіри почала частіше зустрічатися у клієнтів із проблемною шкірою. Невміло використовуючи агресивні косметичні засоби та займаючись самолікуванням, наші пацієнти найчастіше підвищують таким чином чутливість своєї шкіри, надаючи їй «ведмежу послугу». Тому на ринок виходять нові продукти догляду за проблемною шкірою, що містять інноваційні інгредієнти (наприклад, тотарол, LHA) і здатні вирішувати проблему очищення та догляду за жирною та проблемною шкірою, не підвищуючи її чутливості. Проводимо очищення та тонізування шкіри, потім включаємо вапозон і направляємо струмінь пари до обличчя та зони декольте. Для глибокого очищення та видалення відмерлих клітин шкіри проводимо гоммаж, підбираючи препарат, який підійде навіть для найчутливішої шкіри. <table border="1" cellpadding="1" cellspacing="1" style="width:500px"><tbody><tr><td style="background-color: rgb(255, 255, 204);"> Олена Аравійська у статті «Симптомокомплекс чутливої шкіри: раціональний підхід до пацієнта» наводить такі дані: «…причини виникнення підвищеної чутливості може бути взаємопов&#39;язані з порушенням бар&#39;єрних властивостей, особливостями нейрорецепторного апарату шкіри, і навіть характером запальних процесів у шкірі. Зокрема, еритема, що виникає при чутливій шкірі, є результатом розширення та посилення проникності дрібних кровоносних судин у ділянці сосочкового шару дерми. Підкреслюється важлива роль медіаторів запалення у розвитку чутливості: ТНФα, інтерлейкіну I, простогландину Е2, лейкотрієну В4 та ін. ендотеліоцитів кровоносних судин, результатом чого є ангіогенез. VEGF збільшує судинну проникність, а також стимулює синтез колагеназ, здатних руйнувати волокнисті структури дерми, звільняючи місце для зростання новостворених судин. Дія VEGF описана при нормальних станах (ембріогенез, менструальний цикл, загоєння ран, чутлива шкіра та ін.), а також при низці захворювань (розацеа, вроджена геморагічна телеангіектазія, деякі судинні пухлини та ін.). Найбільш перспективним новим напрямом у корекції симптомокомплексу чутливої шкіри є використання інгібіторів VEGF та низки медіаторів запалення…»</td></tr></tbody></table><hr /> Джерело: Les Nouvelles Esthetiques Україна, №6 (70), 2011-2012, стор.100-102