Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Терапія

<hr />
Світлана Юдіна, дерматовенеролог, заслужений лікар України, головний лікар клініки &laquo;Доктор Юдіна&raquo;

<hr />
Безліч неліцензованих шкіл, відсутність стандартів виконання косметологічних процедур, навчання &laquo;на робочому місці&raquo; приводить якість надання косметологічної допомоги до стану, як у старовинному українському прислів&#39;ї: &laquo;У городі бузина, а в Києві дядько&raquo;. Поділюся досвідом дерматологічної діагностики, яка, безумовно, стане допомогою і косметологу.

Передусім раджу уважно вислухати пацієнта. Дерматологічний діагноз визначається, насамперед виходячи з ретельного огляду, який допоможе виявити специфічні клінічні ознаки, що є ключем для встановлення правильного діагнозу. Отже, процес визначення діагнозу складається з:

● збору анамнезу;

● огляду пацієнта;

● проведення інших досліджень у разі необхідності.

Після огляду пацієнта та з&rsquo;ясування його скарг спробуйте їх систематизувати.

●&nbsp; З&#39;ясувати суб&#39;єктивні відчуття (больові, свербіж, печіння, підвищену або знижену чутливість шкіри). У разі скарг пацієнта на свербіж треба уточнити його інтенсивність. Наявність печіння буває особливістю таких захворювань, як піодермії, трофічні виразки, оперізувальний лишай, простий бульбашковий лишай.

● Не забудьте запитати про загальні порушення, що турбують пацієнта: дратівливість, схильність до депресій, втрата апетиту і так далі.

● Обов&#39;язково ретельно зберіть анамнез, в якому з&#39;ясуєте початок і давність захворювання, що, на думку пацієнта, є причиною і провокуючим чинником.

● Уточніть, з чого розпочиналася &laquo;проблема&raquo;, де первинно локалізувалися елементи висипу, чи є схильність до сезонності захворювання, чи бувають загострення і ремісії, рецидиви.

● Дуже важливо визначити, яким було попереднє лікування, оцінити досягнуті результати.

● Велике значення мають умови життя вашого пацієнта і тому, окрім анамнезу хвороби, потрібний анамнез життя.

● Під час збору анамнезу життя намагайтеся розпитати про здоров&#39;я батьків, захворювання в сім&#39;ї (екзема, псоріаз, бронхіальна астма).

● Треба з&#39;ясувати, чи немає в пацієнта алергічних реакцій на медикаменти, харчові продукти.

● У випадку розацеа на загострення захворювання впливає фізична активність, відвідування лазень, а також психоемоційний стан.

Отже, за якими параметрами будемо оглядати шкіру. 

1. Колір: смаглява (почервоніла, з жовтяничним або іншим відтінком).

За рівнем кровопостачання шкіру диференціюють на шкіру з хорошим і поганим кровопостачанням. Колір шкіри від білого до жовтуватого&nbsp;&mdash; це знижене кровопостачання. Тут нам допоможе метод діаскопії. Скляним шпателем натискаємо на шкіру в області вилицюватої кістки. Якщо після того, як прибрати шпатель, кровоносні судини цієї ділянки знову заповнюються, відбувається швидке почервоніння&nbsp;&mdash; це хороше кровопостачання, якщо повільне&nbsp;&mdash; погане.

Жовтянична шкіра і пігментні плями обумовлені наявністю чотирьох пігментів: коричневий (меланін), що знаходиться переважно у базальному шарі епідермісу; жовтий (каротин)&nbsp;&mdash; в кератиноцитах епідермісу; червоний (насичений киснем гемоглобін)&nbsp;&mdash; в капілярах шкіри; синій (відновлений гемоглобін)&nbsp;&mdash; в шкірних венулах. Меланогенез&nbsp;&mdash; досить складний процес і вимагає окремої статті, але зовні ми можемо об&#39;єктивно оцінити стан дисхромії шкіри.

2. Розтяжність та еластичність (тургор тканини).

Шкіра з хорошим тонусом&nbsp;&mdash; гладка, без зморщок. Ротаційно-компресійний тест негативний. Шкірна складка не утворюється.

Шкіра зі зниженим тонусом характеризується наявністю мімічних зморщок, які з&#39;являються під час виразної міміки, а з плином часу фіксуються. Шкіра повік стає в&rsquo;ялою, в куточках очей можна помітити мережу дрібних зморщок. Ротаційно-компресійний тест слабо позитивний. На окремих ділянках з&#39;являється в&#39;ялість. Атонічна шкіра стоншена, млява, формуються постійні зморшки і борозни. В&#39;ялість виражена в області очей і рота. Складки утворюються довільно.

Як провести ротаційно-компресійний тест: великий палець прикладаємо до середньої частини обличчя, натискаємо і відводимо його убік. У випадку опору шкіри&nbsp;&mdash; тест негативний; у разі появи дрібних зморщок, які після усунення тиску зникають,&nbsp;&mdash; тест слабо позитивний; якщо утворюються дрібні зморшки, які після натискання не зникають,&nbsp;&mdash; тест явно позитивний.

3. Потовиділення (підвищене, знижене, помірне) і вологість шкіри.

Вимірюємо зволоженість. Сухість шкіри&nbsp;&mdash; характерний симптом старіння. Люди старше 65&nbsp;років мають суху шкіру в 80% випадків. Для об&#39;єктивного вимірювання сухості шкіри існує метод корнеометрії. Принцип роботи корнеометра ґрунтується на зміні діелектричної сталої вмісту води в шкірі.

Причин втрати вологи в шкірі велика кількість. Існує трансепідермальна втрата вологи, втрата води під дією вільних радикалів, УФ-випромінювання, хімічних агентів, з якими контактує шкіра, що призводить до порушення ліпідного бар&#39;єру шкіри. Пам&#39;ятаємо про анамнез!

4. Саловідділення (підвищене, знижене, помірне).

Тест на жирність. Шкіра обличчя має бути чистою, без макіяжу і крему. Тест проводиться через декілька годин після умивання (краще з 6 до 8 ранку, коли сальні залози максимально активні). Звичайну столову паперову серветку притискаємо до шкіри обличчя. Якщо серветка залишається сухою&nbsp;&mdash; тест негативний. Якщо на серветці видно п&#39;ять плям&nbsp;&mdash; це жирний тип шкіри. Якщо плями проявляються на середині серветки&nbsp;&mdash; змішаний тип шкіри. Оцінюємо інтенсивність прояву жирних плям (слабку, помірну, виражену).

Зараз існують інструментальні методи аналізу жирності шкіри&nbsp;&mdash; себометрія.

5. Дермографізм (червоний, білий, змішаний).

6. Швидкість появи, тривалість, поширеність висипу. Він може бути обмеженим, поширеним, універсальним. Осередки ураження можуть розташовуватися симетрично та асиметрично.

7. М&#39;язово-волосковий рефлекс.

8. Чутливість шкіри (больова, температурна, тактильна).

9. Підшкірно-жирова клітковина.

10. Лімфатичні вузли (величина, рухливість, больові відчуття, спаяність зі шкірою).

11. Слизові оболонки (кон&#39;юнктиви очей, повік, червоної облямівки губ, порожнини рота і носа).

12. Ураженість.

Працюючи в косметології, обов&#39;язково треба розбиратися в елементах шкіри, оскільки кожній шкірній патології відповідає набір тих або інших елементів. Морфологічні елементи шкірного висипу діляться на первинні і вторинні.

До первинних морфологічних елементів належать плями, які бувають судинні, геморагічні, пігментні, еритематозно-сквамозні. Також до первинних елементів відносять вузлик&nbsp;&mdash; безпорожнинний компактний елемент менше 5&nbsp;мм в діаметрі, що злегка височіє над рівнем шкіри. За походженням розрізняють незапальні і запальні вузлики (папули). До них належать мозоль, бородавка, контагіозний молюск, гіперкератоз долонь і підошов, іхтіоз. До епідермально-дермальних можна віднести елементи, що є характерними для псоріазу, червоного плоского лишаю, екземи, дерматиту та ін.

Папули розрізняються:

● за величиною&nbsp;&mdash; міліарні, лентикулярні, нуммулярні, бляшки;

● за формою&nbsp;&mdash; конусовидні, півсферичні, напівкулясті, плоскі, плоскі з тиском, плоскі із западенням;

● за кольором&nbsp;&mdash; фіолетові, з червоним відтінком, коричневі, синюваті, жовті або жовтуваті, кольору нормальної шкіри, пігментовані або чорні.

У разі злиття папул утворюються бляшки.

Безпорожнинними елементами є також горбок, вузол. У разі наявності опіків, кропив&#39;янки спостерігається ще один первинний ексудативний, безпорожнинний гострозапальний елемент&nbsp;&mdash; піхур. У випадку герпесу з&#39;являється первинний, порожнинний гострозапальний елемент з серозним, прозорим вмістом&nbsp;&mdash; бульбашка. Більші порожнинні елементи з серозним вмістом&nbsp;&mdash; пухирі.

Вугрова хвороба характеризується появою первинних порожнинних елементів з серозно-гнійним або гнійним вмістом&nbsp;&mdash; так звані пустули. Вміст пустул зсихається в кірки, які потім відходять.

Вторинні морфологічні елементи висипу&nbsp;&mdash; це ті елементи, які виникають в результаті еволюції первинних морфологічних елементів.

1. Гіпо- та гіперпігментація&nbsp;виникають на місці первинних елементів, що розсмокталися.

2. Тріщина&nbsp;&mdash; це порушення шкірного покриву в результаті зниження еластичності шкіри; вони бувають поверхневими і глибокими.

3. Екскоріації&nbsp;&mdash; порушення цілісності шкірного покриву в результаті механічного пошкодження, з&rsquo;являються під час травм і розчухувань.

4. Ерозія&nbsp;&mdash; виникає під час розкриття первинних вікових морфологічних елементів і є порушенням цілісності шкірного покриву або слизових оболонок в межах епідермісу або епітелію. Ерозія з&#39;являється на місцях везикул, пухирів або поверхневих пустул і має розміри і контури первинних елементів.

5. Виразка&nbsp;&mdash; це порушення цілісності шкірного покриву в межах сполучнотканинного шару дерми, а іноді навіть підлеглих тканин. Виникає під час розкриття горбків, вузлів і глибоких пустул.

6. Лусочки&nbsp;&mdash; відлущені рогові пластинки. Фізіологічне лущення відбувається постійно і зазвичай непомітно. У разі патологічних процесів лущення набуває більш вираженого характеру.

7. Кірка&nbsp;&mdash; виникає при зсиханні вмісту бульбашок, пухирів і гнійничків. Залежно від виду ексудату кірки можуть бути серозними, геморагічними, гнійними або змішаними. Багатошарові геморагічні кірки називаються рупіями.

8. Рубець&nbsp;&mdash; виникає при загоєнні виразок, горбків, вузлів, глибоких пустул. Рубці можуть бути поверхневими і глибокими, атрофічними і гіпертрофічними.

9. Ліхеніфікація&nbsp;&mdash; характеризується потовщенням, ущільненням шкіри за рахунок папульозної інфільтрації і посиленням шкірного малюнка.

10. Вегетація&nbsp;&mdash; характеризується розростанням сосочкового шару дерми, нагадує цвітну капусту або півневі гребінці.

Тож, це та азбука професії, яку важливо знати. Щоб, наприклад, розуміти, що вугрова хвороба характеризується поліморфізмом елементів, спостерігаються папули і пустули, плями, запальні і незапальні, пігментні і депігментовані. Збір анамнезу і ретельний огляд завжди підкаже вірні рішення в лікуванні ваших пацієнтів.

І ще я дуже рекомендую на кожного пацієнта заводити &laquo;імпровізовану медичну картку&raquo;, в якій потрібно описати час звернення, скарги, зобразити клінічну картину і результати попереднього лікування. Обов&#39;язково вказати в анамнезі наявність алергічних реакцій, гепатиту А, В, С. Така &laquo;міні-документація&raquo; дуже допоможе в роботі.

Вперше опубліковано в журналі &laquo;Косметолог&raquo; №1, 2022

Чому дерматологічна діагностика буде корисна лікарю-косметологу