Анатомічні аспекти вікової інволюції нижньої третини обличчя
Вектори старіння й можливості корекції
Успішна корекція та превенція вікових змін неможлива без знання фахівцем морфоанатомічних особливостей ділянки тіла. Обличчя – досить складна структура, і кожна його третина «старіє» по-різному. У статті розповідаємо про анатомію та можливості корекції нижньої третини.
Людмила Мороз, лікар-дерматолог студії краси La Feme (Вінниця), лікар-анестезіолог, тренер компанії «МЕРЦ Естетікс» (Україна)
Вікової інволюції зазнають всі м'які тканини обличчя та кістки лицевого черепа, тому зміни нижньої третини є лише частиною загального дегенеративного процесу. Старіння тканин, обумовлене екзогенними й ендогенними факторами, морфологічно проявляється у поступовій атрофії шкіри, м'язової, жирової, кісткової тканини та втрати обсягів. Ці тканини визначають архітектоніку обличчя, тому втрата еластичності колагенових структур у них призводить до втрати опору при натязі, тобто формується негативний вектор старіння.
Старіння обличчя може розглядатися як комбінований процес, де існує взаємозв'язок між усіма тканинами обличчя
Шари шкіри. Теорія Тессера
Шкіра
Епідерміс і дерма з віком втрачають кількісний та якісний склад клітинних компонентів і матриксу сполучної тканини, порушується мікроциркуляція тканин, переважає метаболічний ацидоз, що спричиняє витончення та в'ялість шкіри. Доведено, що людська дерма стоншується приблизно на 6% за кожні 10 років.
Підшкірно-жирова клітковина, розділена септами поверхневої фасції обличчя
Велика кількість наукових праць доводить старіння жирової тканини. Підшкірно-жирова клітковина з поверхневими жировими пакетами послідовно втрачає об'єм у центральному, медіальному, скронево-щочно-нижньощелепному поверхневих жирових пакетах, що призводить до втрати обсягів і формування складок та борозен.
SMAS та поверхневі жирові компартменти зі зв'язками обличчя
Поверхнева м'язово-апоневротична система (SMAS) та зв'язки обличчя (інфраорбітальна, вилична, мандибулярна, масетерні) стоншуються, розтягуються без зміщення, а група м'язів-депресорів переважає над леваторами. Ці зміни призводять до формування складок, борозен, грижових випинань і контуру, опливлої нижньої третини обличчя, птозу м'яких тканин обличчя.
Owsley 1993 року опублікував роботу, де доводив, що не тільки гравітація, а й міміка обличчя має велике значення у старінні тканин.
DMAS й окістя
Атрофія DMAS, глибокого жиру (телець Біша), кісток лицьового черепа відбувається в пре-і постменопаузі на тлі гіпоестрогенії та морфологічно проявляється втратою об'ємів і скелетизацією обличчя.
Zadoo і Pessa в 2000 році провели дослідження черепів чоловіків різних вікових груп з аксіальних зрізів КТ на рівні підочноямкового краю і дійшли висновку, що поверхня орбітального краю з віком змінюється: плавна крива, що починається від вилицевої дуги і проходить по підочноямковому краю, злегка западає на рівні інфраорбітального отвору й медіальніше.
Автори вважають, що резорбція та западіння кісток у медіальній ділянці підочноямкового краю також впливають на прилеглі м'які тканини та спричиняють надмірність і птоз
Шкіра, підшкірно-жирова клітковина і SMAS щільно зрощені між собою сполучнотканинними перемичками в єдиний блок.
Вектори старіння
На обличчі виділяють дві фіксовані та центральну мобільну зони. Вони обмежені зв'язковим апаратом обличчя й обумовлені рухливістю трьох вищеперелічених шарів шкіри щодо четвертого.
З роками під впливом сил гравітації м'які тканини обличчя опускаються вниз і втрачають обсяг. Такі зміни фахівці називають негативними векторами старіння. Напрямок та величина вектора обумовлені анатомічним старінням, тому його становище досить легко визначити у різних людей.
Атрофія м'яких тканин, втрата об'ємів, стоншення й розтягнутість зв'язкового апарату, підвищена активність м'язів-депресорів призводять до посилення рухливості в мобільній зоні у напрямку негативного вектора старіння медіально вниз.
Мій особистий досвід показує успішне застосування поєднаних методик ботулінотерапії та колагеностимуляторів у корекції нижньої третини обличчя для патогенетичного вирішення вікових змін овалу обличчя, профілактики та лікування птозу м'яких тканин
Після 40 років клінічно можна визначити сприйнятливість до руху тканин у медіальній, мобільній зоні обличчя, обмеженій виличною, масетерною та ментальною зв'язками. Об'єктивно під час огляду визначається в'ялість шкіри, «кисетні» зморшки, «зморшки маріонетки», «брилі», опливлий контур нижньої щелепи. Ці ознаки птозу м'яких тканин є наслідком гіпертонусу м'язів-депресорів, інволюції латерального та губопідборіддя жирового пакету й розтягнення зв'язкового апарату обличчя. Виразність таких клінічних проявів інволюції нижньої третини обличчя визначає хірургічну й терапевтичну тактики корекції. Поповнення обсягів і зміцнення зв'язкового апарату в нижній третині обличчя можливе при використанні наповнювачів з колагеностимулюючими властивостями.
Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №4 (58) / 2014, стор. 62-64