Забули пароль?

Реєстрація

компанії

бренди

На сервері відбулася непердбачувана помилка. Вона незабаром буде виправлена

Опишіть помилку/проблему

Ви помітили помилку? Звертайтеся до редакції

A confirmation email has been sent to your {email} email!

Your password has been successfully changed!

Something went wrong. Please try again later.

The password change request has been successfully sent to your email address.

правилами публікації коментарів 

Правила публікації коментарів

Стаття перекладена на українську мову за допомогою автоматичного перекладу. Редакція працює над його покращенням.

ми працюємо над перекладом. Перейдіть за посиланням або скористайтеся Google Translate

Акне 2.0

Акне

<hr />
Олена Моїсеєва, лікар-дерматовенеролог вищої категорії, косметолог, головний лікар клініки естетичної медицини &laquo;Анкор&raquo; (Україна)

<hr />
Те, що проблему видно неозброєним оком, &mdash; і плюс, і мінус. Плюс у тому, що можна вчасно побачити і вчасно почати лікувати, мінус &mdash; через очевидність проблеми складається ілюзія простоти й легкості в лікуванні, а це зовсім не так.

<blockquote>
В результаті я як косметолог часто стикаюся з такими полярними ситуаціями, як невизнання реально ефективних шляхів вирішення проблеми одночасно з легковажним ставленням до серйозного лікування: &laquo;А що такого, подружці ж допомогло, і я поп&#39;ю те саме...&raquo;.
</blockquote>

Це все навело на думку підсумувати свій досвід і спробувати систематизувати типові перегини в той чи інший бік щодо&nbsp;акне&nbsp;та його лікування.

Отже, почнемо із глобального.

<h2>Лікування ретиноїдами</h2>

У всьому світі (там, де панує доказова медицина) ретиноїди, чи активні похідні вітаміну А, вважаються золотим стандартом лікування вугрової хвороби. Залежно від тяжкості й поширеності хвороби їх призначають локально (зовні у вигляді гелів, кремів топічних ретиноїдів) або системно (у вигляді таблеток для прийому внутрішньо). Це досить добре вивчені засоби з певними обмеженнями та можливими побічними ефектами.

Крайність перша: &laquo;Лікар, все що завгодно, тільки не ретиноїди, я потім не зможу народжувати дітей!&raquo; &laquo;То я ж вам призначаю зовнішньо?&raquo; &laquo;Ні, ніякі й ніколи, мені лікарі говорили, я боюся!&raquo;

Звідки береться цей страх і на чому він ґрунтується? А заснований він на аспекті впливу системних ретиноїдів на клітини, що діляться, за якого&nbsp;виникає ризик розвитку плода з вродженими каліцтвами, якщо препарат приймався жінкою під час вагітності. Справді, ризик виникнення вродженої патології у плода у разі може становити 30%, і це питання обов&#39;язково має обговорюватися з жінками дітородного віку перед призначенням ним такого лікування. Зазвичай визначається необхідність надійної контрацепції на період прийому препарату &mdash; і цього достатньо! Після повного виведення препарату з організму (близько 45 днів) жінка може безпечно вагітніти та народжувати здорове потомство. Для надійності у рекомендаціях цей термін подвоюється, тобто дається добро на вагітність через три місяці після скасування прийому ретиноїдів. Репродуктивна система при цьому не страждає жодним чином.

Якщо ж йдеться про топічні ретиноїди, то ні про який гіпотетичний вплив на плід не йдеться. Якщо жінка лікується зовнішніми ретиноїдами, вона при настанні вагітності просто перестає ними користуватися, переходячи на інші, менш активні зовнішні засоби, не завдаючи жодної шкоди ані собі,ані&nbsp;дитині.

Також існує страх шкідливого впливу на печінку або страх інших токсичних впливів системних ретиноїдів. Він пов&#39;язаний з тим, що вітамін А та його похідні (всі ретиноїди) повністю переробляються та виводяться печінкою. Звичайно, при тривалому призначенні великих доз цих препаратів ми збільшуємо навантаження на цю систему. Їй доводиться активніше працювати протягом кількох місяців, доки в організм надходить препарат системної дії. Саме для контролю над ситуацією перед початком прийому ретиноїдів ми маємо перевірити ліпідутворюючу та низку інших ферментних систем печінки, по-простому &mdash; здати певні аналізи. І лише після цього призначати пацієнтові таке лікування. Ба більше, через місяць прийому таких препаратів такий само&nbsp;аналіз треба повторити, аби переконатися, що ферментні системи печінки добре можуть впоратися з додатковим навантаженням (що найчастіше буває). Немає необхідності додатково призначати будь-які препарати, щоб &laquo;підтримати печінку&raquo; й інше незрозуміле лікування.

<img alt="" src="https://pro.bhub.com.ua/cosmetology/upload/files/%D0%A1%D0%90%D0%99%D0%A2/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B0%20%D0%B0%D0%BA%D0%BD%D0%B5/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%8C%20(2).jpg" style="width: 1200px; height: 800px;" />

Перегин в інший бік: останнім часом я все частіше стикаюся з абсолютно легковажним та безконтрольним призначенням ретиноїдів як у порядку самолікування (ну подружці ж&nbsp; допомогло!!), так і лікарями.

Небезпека полягає в тому, що якщо такі активні засоби прийматимуться в період недіагностованого гепатиту (трапляються випадки безсимптомного перебігу гепатитів), то результат такої ситуації важко передбачити. Крім того, часто не розраховуються сумарні дози препарату, не витримуються схеми призначення, а іноді пацієнт на радостях самостійно продовжує прийом препарату протягом декількох років. Такий підхід теж загрожує проблемами.

Різновид цієї сторони:&nbsp;у пацієнта на шкірі кілька висипань, а лікар хоче продемонструвати свою майстерність і відразу призначає йому системні ретиноїди. У такій ситуації лікування виявляється важчим за саму хворобу (враховуючи обмеження на період лікування та можливі побічні ефекти), тому обов&#39;язково потрібно порівнювати ступінь тяжкості захворювання з адекватністю лікування.

<blockquote>
Ретиноїди при акне &mdash; це справжній цивілізаційний прорив, але призначати їх треба з повним розумінням механізму дії, з усіма обережностями та при повному контролі лікаря протягом усього періоду лікування.
</blockquote>

<h2>Призначення пілінгів як основного лікування акне</h2>

Таке призначення зустрічається дедалі частіше. Самі по собі&nbsp;пілінги&nbsp;(йдеться в цьому&nbsp;випадку про поверхневі) є потужними кератолітичними (тобто відлущувальними) процедурами. І це при акне&nbsp;виправдано, це логічний вплив на патогенетичний етап гіперкератозу та закупорювання проток сальних залоз. Однак процес відновлення шкіри після шкідливої дії пілінгів потребує певного&nbsp;часу і вимагає зусиль з боку шкіри. Якщо вплив пілінгу був занадто агресивним або якщо проміжок між процедурами виявився недостатнім для відновлення, тоді захисні системи шкіри можуть впасти, а захворювання загостриться і перейде в неконтрольовану форму. Якщо коротко, то курс найпрекрасніших і найефективніших пілінгів не можна розглядати як лікування вугрової хвороби, ефект від нього буде нестійким і недостатньо ефективним, якщо пацієнту не призначено базове лікування. Пілінги можуть бути лише доповненням.

<h2>Усі проблеми &mdash; від внутрішніх органів</h2>

Деякі пацієнти і навіть лікарі дотримуються думки, що будь-які неприємності зі шкірою завжди спричинені проблемами внутрішніх органів, найчастіше це приписують шлунково-кишковому тракту, особливо печінці. При цьому призначають пацієнтові строгу (часто невиправдану) дієту, жовчогінні засоби, гепатопротектори. Глистів ганяють. Багато чого призначають, незважаючи на цілком нормальні аналізи та гарне самопочуття пацієнта. При цьому не займаються безпосередньо шкірою, не підбирають правильного догляду й елементарного лікування акне. Результат, звичайно, виходить приблизно нульовий, якщо не рахувати психологічних збитків для пацієнта та збільшення армії іпохондриків.

Отже, якщо підбити підсумок вищевикладеному, то можна сказати, що сучасна дерматологія і косметологія мають у своєму розпорядженні такі ефективні інструменти для лікування акне вульгаріс, про які чверть століття тому ми і не мріяли. І не використовувати їх у своїй практиці просто гріх.

<hr />
Більше на тему акне читайте у журналі&nbsp;PRO Cosmetology by &laquo;Косметолог&raquo; №3, 2021 р.

Акне: типові перегини у лікуванні