10 питань про судинні новоутворення шкіри: що важливо знати

Які судини утворюють мікроциркуляторне русло шкіри?

До мікроциркуляторного русла належать судини, діаметр яких становить менше ніж 100 мкм. Ці судини за їх основними функціями можна розділити на резистивні капіляри, сфінктери, капіляри, резистивні посткапіляри та судини-шунти. Саме мікроциркуляторне русло є відділом судинного русла, де кров виконує практично всі свої обмінні функції. Значні згущення шкірних судин спостерігаються поблизу органів чуття, навколо природних отворів обличчя та у шкірі подушечок пальців кисті. Судинні новоутворення й захворювання можуть торкатися всіх відділів мікроциркуляторного русла.

Як відбувається кровопостачання епідермісу та дерми?

В епідермісі кровоносні судини відсутні, а в дермі розташовуються два паралельні судинні сплетення – поверхневе та глибоке. Ці судинні сплетення складаються з артеріол, венул та капілярів і з’єднані між собою перпендикулярно розташованими судинами. Прийнятий поділ на два судинні сплетення є досить умовним і використовується в основному для діагностики та опису запальних захворювань шкіри. Від поверхневого сплетення, розташованого в сітчастому шарі дерми, до сосочкового шару відходять множинні капілярні петлі. На кожен квадратний міліметр шкіри припадає від 40 до 70 таких петель. Кожна петелька так званого капілярного «канделябра» має висхідну артеріальну частину та низхідну венозну. Саме вони живлять епідерміс. Капіляри є справжніми обмінними судинами, інші судини – створюють умови, необхідні для обміну.

Чи є в шкірі артерії та вени?

Ні, артерії та вени, що живлять шкіру, залягають у глибших тканинах, у тому числі й у підшкірно-жировій клітковині. Саме тому при травмі шкіри не відбувається сильних кровотеч. А великі вени, як при варикозному розширенні вен та деяких судинних пухлинах та мальформаціях, лише просвічують через шкіру.

Важливо пам’ятати:

Артерії – розгалужені кровоносні судини, що розбігаються та по яких транспортується кров від серця до органів. Складаються із трьох оболонок: внутрішньої, середньої, зовнішньої. Багаті на волокна еластину. Доставляють поживні речовини та кисень клітинам. Артерії, що несуть кров до шкіри, походять або з глибоких великих стовбурів, що йдуть поблизу шкіри, або з м’язових артерій. Діаметр просвіту артерії становить 0,4 см, середня лінійна швидкість кровотоку – 10-15 см/с, середній тиск – 95 мм рт. ст., товщина стінки – 1 мм, приблизна площа поперечного перерізу – 20 см².

Артеріоли – дрібні кровоносні судини, які є розгалуженнями артерій. Складаються переважно з м’язових волокон. Доставляють поживні речовини та кисень до тканин. Діаметр просвіту артеріоли становить 30 мкм, середня лінійна швидкість кровотоку – 0,2-0,3 см/с, середній тиск – 70-35 мм рт. ст., товщина стінки – 20 мкм, приблизна площа поперечного перерізу – 400 см².

Капіляри – мікроскопічні судини, що зв’язують артеріоли та венули. Мають винятково тонку, тендітну стіночку. Доставляють поживні речовини та кисень клітинам. Діаметр просвіту капіляра становить 5 мкм, середня лінійна швидкість кровотоку 0,03 см/с, середній тиск – 35-15 мм рт. ст., товщина стінки – 1 мкм, приблизна площа поперечного перерізу – 4500 см².

Венули – невеликі кровоносні судини, розгалуження вен. Стінка представлена ​​мікроскопічними волокнами, що складаються з пухкої сполучної тканини. Поліпшують мікроциркуляцію та забезпечують повернення крові до серця. Діаметр просвіту венули становить 20 мкм, середня лінійна швидкість кровотоку – 0,5-1,0 см/с, середній тиск – 15-10 мм рт. ст., товщина стінки – 2 мкм, приблизна площа поперечного перерізу – 4000 см².

Вени – система кровоносних судин, що сходяться й доставляють кров від органів до серця. Мають аналогічну з артеріями будову, але стінки вен тонші, містять менше еластичних волокон і розширюються легше. Забезпечують повернення крові до серця. Діаметр просвіту дрібних та середніх вен становить 0,5 см, середня лінійна швидкість кровотоку – 1-5 см/с, середній тиск менший за 15 мм рт. ст., товщина стінки – 0,5 мкм, приблизна площа поперечного перерізу – 40 см².

Іннервація шкіри – нерви вегетативної нервової системи іннервують у шкірі судини, гладкі міоцити та потові залози.

Які захворювання належать до групи судинних новоутворень шкіри?

Судинні новоутворення шкіри можна розділити на чотири великі групи:

• доброякісні пухлини;
• злоякісні пухлини;
• судинні мальформації;
• судинні гіперплазії.

Які доброякісні та злоякісні пухлини судин шкіри найчастіше зустрічаються у практиці лікаря-дерматокосметолога?

Серед доброякісних пухлин судин шкіри – це гемангіома, ангіома, ангіокератома, ангіоендотеліома, гломангіома. З них найчастіше зустрічаються гемангіоми у дітей (вражають 10% новонароджених) та ангіоми у дорослих (за даними різних авторів, вражають від 40% до 70% дорослого населення). Серед злоякісних пухлин – це саркома Капоші й ангіосаркома.

Які захворювання можна віднести до судинних мальформацій та судинних гіперплазій?

До судинних мальформацій шкіри можна віднести капілярні, венулярні («винна пляма»), мальформації, артеріовенозні шунти, судинний невус Унна, серпігінозну ангіому, спадкову геморагічну телеангіектазію, лімфгемангіоми. Найчастіше у клінічній практиці лікаря зустрічається судинний невус Унна – його діагностують у 30% новонароджених.

До судинних гіперплазій шкіри належать акроангіодерматити, бацилярний ангіоматоз, піогенні гранульоми, ангіолімфоїдна гіперплазія з еозинофілією, внутрішньосудинна папілярна ендотеліальна гіперплазія. Найчастіше у практиці лікаря зустрічаються телеангіектазії та піогенні гранульоми (ботріомікоми). Групою ризику для цього захворювання є діти й вагітні.

З якими захворюваннями шкіри та судин необхідно диференціювати судинні новоутворення шкіри?

Доброякісні та злоякісні судинні пухлини необхідно диференціювати в першу чергу з крововиливами, вазомоторними захворюваннями, васкулітами, пурпурами, а також системними хворобами, за яких мають місце яскраво виражені зміни судин реактивної природи.

Піднігтьові крововиливи, як і крововиливи в кон’юнктиву та слизову оболонку рота, можуть бути одним із симптомів підгострого інфекційного ендокардиту і виникати в результаті відкладення імунних комплексів у стінках судин та порушенні їх проникності.

Крововиливи в шкіру та слизові можуть бути ранньою ознакою бактеріємії при менінгококовій інфекції. При цьому під час епідемій висип у хворих на менінгококовий менінгіт з’являється у 50% хворих, а поза епідеміями – лише у 20%. При прогресуванні захворювання та розвитку гострого менінгіту висипання стає геморагічним, з’являються петехії та екхімози. У немовлят менінгококовий менінгіт може залишатися непоміченим протягом декількох днів, тому за наявності в шкірі крововиливів, а також температури або блювання необхідно в першу чергу виключати менінгіт. Поява на шкірі невеликих судинних плям, петехій і поліморфної висипання в комплексі з лихоманкою і болями в суглобах, що перемежовуються, може бути ознакою хронічного менінгококового сепсису.

Множинні крововиливи в шкіру і слизові оболонки можуть з’являтися у хворих на краснуху і кір, а також бути проявом геморагічної форми вітряної віспи. Ступінь крововиливу не завжди відповідає тяжкості захворювання. Геморагічна форма вітряної віспи супроводжується поступовим розвитком ДВС-синдрому. Великі крововиливи в шкіру та слизові можуть поєднуватися з носовими кровотечами й гематурією. Геморагічний висип також є показником печінкової недостатності у хворих на вірусний гепатит. Висипання зустрічається частіше у хворих на гепатит В і може поєднуватися з артралгією.

Чому крововиливи в шкіру з часом змінюють свій колір, а крововиливи у кон’юнктиву ока залишаються яскраво-червоними до розсмоктування?

Крововиливи під кон’юнктиву, на відміну від підшкірних, ніколи не змінюють свій колір і залишаються яскраво-червоними до повного розсмоктування, оскільки кисень вільно проникає під кон’юнктиву та насичує гемоглобін.

Чому важливо проводити своєчасну діагностику та лікування судинних новоутворень шкіри?

Тільки своєчасна діагностика та лікування дозволять зберегти пацієнтові життя, здоров’я та красу, адже деякі судинні новоутворення можуть мати загрозливі для життя наслідки. Гемангіоми, наприклад, здатні проростати у життєво важливі органи та безповоротно порушувати їх функції. Тобто при несвоєчасному лікуванні судинної пухлини, розташованої поряд з оком або вухом, дитина може втратити зір або слух. Пухлина, розташована над гортанню, може порушити дихальну функцію. Крім цього, деякі форми меланоми, однієї з найбільш злоякісних пухлин шкіри, можуть мімікрувати і бути схожими на судинні новоутворення.

Наскільки діагностично важливою у розпізнаванні судинних новоутворень є дерматоскопія?

Дерматоскопія є одним із найсучасніших неінвазивних методів діагностики шкірних хвороб, але в діагностиці судинних новоутворень шкіри вона малоінформативна. Під час проведення дерматоскопії відбувається компресійне видавлювання кров’яних елементів із кровоносних судин, у результаті багато судини стають непомітними. Тому клінічного огляду в більшості випадків достатньо для встановлення попереднього діагнозу. При підозрі на злоякісну пухлину гістологічна верифікація діагнозу відбувається після видалення пухлини чи дослідження гістологічного біопсійного матеріалу.